Справа № 2-а-218/11  (Категорія 3.7.1)                                    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.04.2011 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський  районний  суд Закарпатської області як адміністративний суд в складі

          головуючого – судді Животова Є.Г.,

          при секретарі судового засідання Чорняковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС  окремого Ужгородського взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Закарпатській області Бобика Михайла Михайловича про скасування рішення суб’єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення (притягнення особи до адміністративної відповідальності),

В С Т А Н О В И В :

08.04.2011 позивач звернувся до суду з даним позовом, оскарживши в порядку п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову відповідача від 01.04.2011 серії АО1 № 121546 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП – порушення водіями транспортних засобів правил проїзду розташування транспортних засобів на проїзній частині. Посилаючись на те, що не вчиняв вказане у постанові відповідача адміністративне правопорушення,  позивач просить її скасувати та закрити справу.

          Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов в повному обсязі (а.с.4).

          Відповідач, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи              (а.с. 5) на судовий розгляд справи не з’явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів – відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

          Як встановлено по справі, 01.04.2011 відповідач склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП та цієї доби виніс постанову серії АО1 № 121546 (у розглянутій ним справі про адміністративне правопорушення) про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень, зі змісту мотивувальної та резолютивної частин якої вбачається наступне: “01.04.2011 р. о 17.05 на 807 км авт/д Київ-Чоп водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 В. Березнянський р-н керуючи а-лем ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 який рухався по крайній (правій) лівій смузі, на участку дороги яка має дві смуги в одному напрямки крайня права була вільна. Ураховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та керуючись положенням статті 14-1, частин п'ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП постановив притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього (неї) адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму чотириста двадцять п'ять (425 грн.) ”.

          З мотивувальної частини даної постанови, яка містить істотні суперечності щодо смуги, по якій рухався позивач, вбачається, що інспектором по справі не досліджено жодного доказу про те, що ОСОБА_1, керуючи за вищевказаних обставин вказаним т/з, здійснив проїзд розташування транспортного засобу на проїзній частині, як вказано в оскарженій постанові: складеного ним же протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень очевидців події (свідків), речових доказів (фотофіксація) та інше.  

         Відповідачем у постанові не вмотивовано розмір накладеного на позивача штрафу (не викладено будь-яких відомостей про майновий стан ОСОБА_1, наявність/відсутність у нього заробітку та про врахування їх при накладенні стягнення), не враховано обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

          Посадова особа при провадженні справи про адміністративні правопорушення в порушення вимог ст.268 КУпАП не забезпечила права позивача щодо можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

          Мотивувальна частина оскарженої позивачем постанови поряд зі встановленими інспектором обставинами не містить посилання на досліджувані в ході розгляду справи докази щодо доведеності вини цієї особи; резолютивна частина – висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 (визнання винуватим), а також – за якою нормою закону особу визнано винуватою та накладено адміністративне стягнення. Натомість зазначено лише вид і розмір стягнення.

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Будь-яких заперечень проти позову з їх обґрунтуванням до суду відповідачем надіслано.

          Оскільки відповідачем не надано жодного доказу щодо правомірності винесеної ним постанови у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з урахуванням встановлених судом вищезазначених обставин суд визнає, що оскаржена позивачем постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП. Визнаючи постанову відповідача протиправною, суд виходить за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача –  відповідно до ч.2 ст.11 КАС України.   

           Керуючись ст.ст. 2,4-11,17,69-72,79,158-163,171-2 КАС України, п.3 ч.1 ст.288, ст.293 КУпАП, суд

 П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

          Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Ужгородського району ВДАІ УМВС України в Закарпатській області від               1 квітня 2011 рокусерії АО1 № 121546 про накладення наОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченогоч.2ст.122КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду Є. Г. Животов