Судове рішення #1469703
10/176-пд-07

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

26.12.07                                                                                       Справа №10/176-пд-07


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Коробка Н.Д.  , Юхименко О.В.


при секретарі: Шерник О.В.

За участю представників:

позивача: не з’явився;            

відповідача: Анісімов В.В. – довіреність №07/1377-07 від 8.10.2007 року;

третьої особи-1: не з’явився;

третьої особи-2: не з’явився;

                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2007р. у справі                          № 10/176-пд-07

за позовом: Херсонської міської ради, м. Херсон   

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон

третя особа-1, на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Херсон

третя особа-2, на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Міське комунальне підприємство «Херсонтеплокомуненерго», м. Херсон

про визнання частково недійсним договору  та зобов’язання виконувати умови договору


ВСТАНОВИВ:


          Херсонська міська рада, звернулась до господарського суду Херсонської області із позовною заявою про визнання недійсним підпункту 3.1.2. Договору № 386 про постачання електричної енергії від 09.03.2004 р. укладеного між відповідачем і МКП "Херсонтеплокомуненерго" (далі Договір) та зобов'язати відповідача виконувати зобов'язання за даним договором. Позовні вимоги обґрунтовані приписами  ст.ст. 203, 526, 527, 530 ЦК України, ст. 6 та 25 Закону України "Про теплопостачання", нормами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (доповнення до позовної заяви а.с.104).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 27.09.2007р. у справі № 10/176-пд-07 (суддя Александрова Л.І.) відмовив у задоволенні позовних вимог повністю. Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звернення Херсонської міської ради з позовною заявою про визнання частково недійсним Договору укладеного між відповідачем та третьою особою 2, та зобов'язання відповідача належним чином виконувати умови даного Договору.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Херсонська міська рада  звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю та задовольнити позовні вимоги.

          На думку заявника, судом не взято до уваги ст.140 Конституції України, ст.203 Цивільного кодексу України. зазначає, що оскаржуваний пункт договору суперечить Законам України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про теплопостачання» якими передбачено заборону на відключення об’єктів водопостачання та теплопостачання від систем енергопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення. За змістом положень Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», на орган місцевого самоврядування покладено обов’язок щодо організації необхідного життєзабезпечення територіальної громади.   

          Скарга прийнята до розгляду та призначена до слухання 26.12.2007 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3361 від 26.12.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючого – Колодій Н.А., суддів: Коробка Н.Д., Юхименко О.В.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За його згодою в судовому засіданні 26.12.2007р.  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.  

           Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення в силу наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.03.2004р., між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Херсонтеплокомуненерго" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії, згідно з розділом 1 якого постачальник е/енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.  

Херсонська міська рада оскаржує п.3.1.2 договору, яким Сторони узгодили, що постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору у відповідності до Порядку, передбаченого ПКЕЕ.

          Залучені до справи документи свідчать проте, що Постачальник, як і споживач є самостійними юридичними особами. За визначенням приписів Цивільного кодексу України,  юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.  Пунктом 1 ст.92 ЦК України, передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські,   селищні,  міські  ради  є  органами  місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та   здійснюють   від  їх  імені  та  в  їх  інтересах  функції  і повноваження  місцевого  самоврядування,  визначені   Конституцією України, цим та іншими законами.

          Херсонська міська рада, не є стороною оспорюваного Договору.

На думку колегії суддів, позивач фактично ототожнив права і інтереси міської ради  з правами та інтересами Міського комунального підприємства «Херсонтеплокомуненерго» - сторони  за спірним за договором.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи … мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд не вбачає у спірних правовідносинах порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Судом першої інстанції вірно наведено приписи ст.627 ЦК України, та зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Договір №386, (а.с.105) регулює відносини між юридичними особами з приводу постачання електричної енергії при здійсненні ними господарської діяльності, позивач не є стороною спірного Договору, спірний пункт якого не стосується інтересів позивача.

Відповідно статуту МКП «Херсонтеплокомуненерго» (п.2.6) підприємство має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем у суді.

У відповідності зі ст.215 ЦК України, на яку посилається позивач, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з Роз’ясненням ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем, всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, наявності обставин, з якими закон пов’язує можливість визнання договору про постачання електричної енергії №386 від 09.03.2004р. недійсним.

За таких обставин відсутні правові підстави для звернення Херсонської міської ради з позовною заявою про визнання частково недійсним Договору укладеного між відповідачем та третьою особою 2, та зобов'язання відповідача належним чином виконувати умови даного Договору.

Колегією суддів також не встановлено порушення спірним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в розумінні ст.1 ГПК України.

До того ж, слід вказати на те, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною (п.1 Роз’яснення ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”).

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарського суду Херсонської області, про те, що при укладенні договору №386, було взято за основу типовий Договір викладений в додатку № 3 до Правил затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, що узгоджується із приписами ст.ст. 179, 184 ГК України.


Таким чином, спірний пункт договору (з урахуванням типового договору затвердженого ПКЕЕ) може бути включений до договору про постачання електричної енергії, що не суперечить вимогам  чинного законодавства.

          З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи  заявника  апеляційної  скарги  спростовуються   вищевикладеним.


           Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.


Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –


ПОСТАНОВИВ:


          Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2007р. у справі № 10/176-пд-07 – без змін.


  

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  


 Коробка Н.Д.  Юхименко О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація