2-а-218/2011

          П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

05 січня 2011 року                                                                                                             м.Добропілля                 

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді                                                                     Канурної О.Д.

при секретарі                                                                               Черкасової О.В.

за участю:

позивача                                                                                 ОСОБА_1

представника  відповідача                                                          Вязьміної О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропіллі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля  Донецької області про зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

В С Т А Н О В И В :

17.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля  Донецької області про  зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В судовому засiданнi позивач підтримала позовні вимоги та в обґрунтування позовних  вимог зазначила, що за нею визнано статус «Дитина війни», у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в м. Добропілля  Донецької області. Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але позивачу виплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі, внаслідок зупинення дії та внесення змін відповідно до зазначеної статті, які в подальшому були визнані  рішеннями Конституційного Суду України  неконституційними. Просить зобов’язати призначити на її   користь нарахування та виплату недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2010 рік. 

Представник відповідача Вязьміна О.В.  яка діє за дорученням, позовні вимоги не визнала пояснивши, що виплата соціальної  допомоги провадилась  відповідно до діючого законодавства.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.   

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.   

Позивач є дитиною війни та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни». З копії паспорта позивача вбачається, що на час закінчення Другої світової війни позивачу було менше 18 років.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, (далі Закону) встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.   

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.   

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

У ч.1 ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що адміністративний суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Адміністративний суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.   

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Конституції, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.   

Згідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у старості.   

Статтею 22 Конституції  України визначено, що права та свободи людини та громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу  існуючих прав і свобод.   

Суд з приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за 2010 рік, зазначає наступне.   

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

У 2010 році з 1 січня по теперішній час є діючою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в такій редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».   

Статтею 52 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом  та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Таким чином,  суд задовольняє вимоги позивача  щодо виплати  доплати до пенсії дитини війни у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, враховуючи  фактично отримані суми.   

Керуючись  ст.ст.8, 10, 70, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",  Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року,  ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в  м. Добропілля  Донецької області про зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля  Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу до пенсії за віком у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 рік, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених коштів.    

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                                   О.Д. Канурна