Справа №: 2-233/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"23" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Петушкова С.А.,

при секретарі – Безкоровайній А. І.,

з участю: представника позивача – адвоката ОСОБА_1 ,

представників відповідача – Сторчак Р. Б. , та Чапенко М. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Віст - Сервіс», про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 просить розірвати договір купівлі-продажу ноутбука HP PRESARIO CQ 62, укладений 31,08.2010 р. між мною та ТОВ «Віст - Сервіс»; стягнути з ТОВ «Віст - Сервіс» на його користь сплачені за товар кошти в сумі 3617,00 грн. та 5000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а також витрати ІТЗ в сумі 120 грн., всього 8 737 гривень.

Свої вимоги мотивує наступним.

31 серпня 2010 року в магазині «СОМFY» по вул. Халаменюка, 7 в м. Кременчуці Полтавської області, власником якого є відповідач, позивач придбав ноутбук HP PRESARIO CQ 62 вартістю 3 288 гри. Гарантійний строк на вказаний товар становив один рік. Також був придбаний сертифікат розширеного сервісу на суму 329 грн. Так, всього було сплачено 3617 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 95044 від 31.08.10 р.

7 вересня 2010 року коли позивач захотів випробувати ноутбук він не включався, в зв'язку з чим він звернувся до магазину з заявою про розірвання договору купівлі - продажу товару та повернення сплаченої за товар грошової суми. Того ж дня ноутбук позивач повернув до магазину, який спільно з працівниками магазину був оглянутий і встановлений істотний недолік - взагалі не вмикався.

15 вересня 2010 р. він отримав лист-відповідь від 12.09.2010 р. в якому відповідач не визнає, що проданий товар є неналежної якості, і посилаючись на ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», відмовляє у розірванні договору купівлі - продажу та поверненні грошей. пропонуючи лише обмін ноутбука на аналогічний.

Згідно п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Відповідно до ст.. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на - належну якість продукції та обслуговування

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та  у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

- розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми,

- вимагати заміни товару на такий же   товар   або   на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно п.12 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо - споживачу реалізовано продукцію, яка   є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою

Відповідно до ст. 22 «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених   законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Крім того, згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно Постанови пленуму ВСУ N 5 від 12.04.96 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі ст. 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні-винні дії продавця, виробника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має грунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Вказані обставини викликали стрес, нервування, додаткові не заплановані поїздки до м. Кременчука, неприємні бесіди з персоналом, займатись судовою тяганиною, відстоювати свої законні права. Оцінює нанесену моральну шкоду в 5 000,00 грн.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просять в їх задоволенні відмовити, з наступних підстав.

Згідно п.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у випадку виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків споживач у порядку і в строки, встановлені законодавством, та на підставі обов'язкових для сторін правил має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми.

У відповідності до п. 12 ст. 1 цього ж Закону, істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад 14 календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Дійсно 31 серпня 2011 року у відповідача було придбано ноутбук вартістю 3288 грн. Це підтверджується фіскальним чеком, копію якого додано до матеріалів справи.

6 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив розірвати договір купівлі-продаж придбаного ним 31 серпня 2010 року придбаного ноутбука та повернути сплачені за нього грошові кошти.

Оскільки даних про наявність істотного недоліку у товарі позивача немає, то неможливо задовольнити його вимогу про розірвання договору купівлі-продажу товару.

Проте, зважаючи на те, що з моменту придбання позивачем товару ще не минуло 14 днів, і не зважаючи на те, що позивач користувався товаром і скаржиться на його якість, було запропоновано йому здійснити заміну товару на будь-який інший аналогічний товар, але позивач відмовився.

З проханням проведення ремонту або проведення технічного огляду товару з метою виявлення в ньому наявності або відсутності недоліку позивач не звертався. Ремонт та технічний огляд здійснюються уповноваженими авторизованими сервісними центрами.

На цей час належний позивачеві ноутбук знаходиться у відповідача.

Згідно ч.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виробника, виконавця або через їх бездіяльність. Оскільки з боку відповідача не було таких незаконних дій по відношенню до позивача, то немає підстав для встановлення факту завдання моральної шкоди та її відшкодування.

Також, як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Законодавство про захист прав споживачів (п.5 ч. 1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів») встановлює, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Такої шкоди - шкоди життю чи здоров'ю позивача - не було, як не було і немає в даному випадку небезпечної продукції, бо товар позивача не є небезпечним для життя і здоров'я.

Судом встановлено наступне.

31 серпня 2010 року в магазині «СОМFY» по вул. Халаменюка, 7 в м. Кременчуці Полтавської області, власником якого є відповідач, позивач придбав ноутбук HP PRESARIO CQ 62 вартістю 3 288 гри. Гарантійний строк на вказаний товар становив один рік. Також був придбаний сертифікат розширеного сервісу на суму 329 грн. Так, всього було сплачено 3617 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 95044 від 31.08.10 р.

6 вересня 2010 року коли позивач захотів випробувати ноутбук, але він не вмикався, в зв'язку з чим він звернувся до магазину з заявою про розірвання договору купівлі - продажу товару та повернення сплаченої за товар грошової суми. Того ж дня він повернув до магазину, де спільно з працівниками магазину був оглянутий і встановлений недолік – він взагалі не вмикався.

15 вересня 2010 р. позивач отримав лист-відповідь від 12.09.2010 р. в якому відповідач не визнав, що проданий товар є неналежної якості, і посилаючись на ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», відмовив у розірванні договору купівлі - продажу та поверненні грошей, та запропонував обмін ноутбука на аналогічний.

Згідно із ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», 1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

Згідно із ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», 1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. 2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця. 3. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

В даному випадку продана продукція мала саме істотний недолік, оскільки його неможливо було виявити без технічного втручання, що сам позивач, зв’язаний гарантійними зобов’язаннями не міг зробити, товар не міг використовуватися за призначенням, крім того, суд враховує те, що працівники продавця навіть не перевірили товар перед продажем його позивачеві, позивач на сій вибір вибрав спосіб захисту свого права, як це передбачено Законом, протягом гарантійного строку. Доводи представників відповідача про те, що товар використовувався позивачем суд не приймає, оскільки, як зазначено вище, це було неможливо, товар не був перевірений перед продажем, тобто, відсутні докази того, що він взагалі міг використовуватися за призначенням.

Таким чином, вимоги про розірвання договору та стягнення коштів на його придбання слід задовольнити.

Щодо стягнення моральної шкоди, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», передбачено випадки її стягнення, даний випадок вказаним вимогам не відповідає.

З відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові втрати, та судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст.1, 4, 8, 15, 1.7, 21, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. ст. 700, 1167 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Розірвати договір купівлі-продажу ноутбука HP PRESARIO CQ 62, укладений 31. 08. 2010 р. між ОСОБА_4 та ТОВ «Віст - Сервіс», та стягнути з ТОВ «Віст - Сервіс» на його користь сплачені за товар кошти в сумі 3617,00 грн. та витрати ІТЗ в сумі 120 грн., всього 3737 грн. , та на користь держави – 51 грн. судового збору.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_4 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з часу його проголошення, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: