Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-908/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р.В.
33 Доповідач Савченко С. О.
УХВАЛА
Іменем України
20 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Белінської І.М.,
суддів – Гайсюка О.В.,
Савченко С.О.,
при секретареві – Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 грудня 2010 року, -
встановила:
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Зазначав, що на праві власності йому належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Внаслідок тріщини унітаза та несправності зливного бачка в квартирі АДРЕСА_2, відбувається залив його квартири побутовими стічними водами, від постійного затікання з’явилися тріщини в кутках на стелі в місцях примикання стін, на підлозі збираються стоки, що підтверджується актами огляду його квартири. Стіни і стеля вбиральні мають стійки і постійно вологі жовті і коричневі сліди затікання. Через систематичні заливи та підвищену вологість у квартирі виходить з ладу бойлер, який встановлений в приміщенні вбиральні, відпали шпалери в коридорі, лінолеумна плитка на кухні відстала і поржавіли металеві деталі газової плити, що призвело до антисанітарних умов в яких він вимушений проживати. Посилаючись на ці обставини просив стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду в сумі 2500 грн. і моральну шкоду в розмірі 8000 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення вартості ремонту бойлера та газової плити.
Ухвалою суду від 25 вересня 2009 року до участі в справі притягнуто третю особу –ЖСК -42.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача щодо спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачу не доведена.
З таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року /зі змінами та доповненнями/ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 834-835/21 від 07.07.2009р., причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 є не ушкодження унітазу в квартирі АДРЕСА_2, а незадовільний стан каналізаційного стояку, за який відповідає ЖСК-42. У квартирі АДРЕСА_2 повністю уражено дерев’яну панель що начинює каналізаційний стояк до самої стелі. Що підтверджує затоплення не з квартири АДРЕСА_2, а поверхом вище, квартири АДРЕСА_3. При обстеженні каналізаційного стояку в квартирі АДРЕСА_3, встановлено що протікання стояку виникає в місці з’єднання каналізаційних труб, за яке несе відповідальність ЖСК-42.
Наведене свідчить про те, що основною підставою відповідальності по будь-яким цивільно - правовим зобов’язанням є вина та причинний зв'язок між неправомірними діями особи та завданою шкодою. Вина відповідача щодо залиття квартири ОСОБА_3 та спричинення йому матеріальної та моральної шкоди судом не встановлено. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем акти не можуть бути належними доказами по факту затоплення квартири, оскільки в актах відсутній підпис відповідача, безпосередньо після затоплення складені не були /а.с.13,14/. Крім того, причину затоплення квартири позивача не встановлено, а лише підтверджує виконання робіт по заміні унітазу в квартирі АДРЕСА_2.
Таким чином, суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, дав оцінку зібраним доказам, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 –315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: