ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 8/563 | 17.10.07 |
За позовом Закритого акціонерного товариства «Порцелакінвест»
До Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФА «Рідан»
про стягнення 74744,54 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
Від позивача представник –Корнєв В.М. (дов. № 103 від 16.10.2007р.)
Від відповідача не з’явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 66036,00 грн., що становить заборгованість за договором № 12 від 01.07.2002р. та 8708,54 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2007р. було поновлено провадження у справі, розгляд справи був призначений на 17.10.2007р.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю.
Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд –
В С Т А Н О В И В:
01.07.2002р. між Закритим акціонерним товариством «Порцелакінвест»- «продавець»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІМФА Рідан»- «покупець»був укладений договір № 12, відповідно до п.1.1 якого «продавець»зобов’язався поставити продукцію «покупцю», а «покупець»зобов’язався прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна сума договору становить 76500,00 грн.
Умовами договору сторони передбачили, що продукція –брюки джинсові за ціною 51,00 грн. поставляється згідно специфікацій, які додаються, приведені в додатках, які є невід’ємною частиною даного договору (п.2.2 договору).
Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору була підписана додаткова угода до договору № 12 від 01.07.2002р., якою п.2.2 був викладений у новій редакції: продукція –брюки джинсові поставляються у кількості 100 штук за ціною 76 грн. 50 коп. згідно специфікацій, які додаються, приведених у додатках, які є невід’ємною частиною даного договору.
На виконання умов даного договору «продавець»поставив на адресу «покупця»продукцію на суму 76500,00 грн., що підтверджується специфікацією № 1, яка є додатком №1 до договору № 12 від 01.07.2002р. (копія в матеріалах справи).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «продавця»протягом 30 днів з моменту передачі товару «покупцю».
Відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за отриману продукцію не розрахувався в повному обсязі.
На день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 66036,00 грн.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки позивач і відповідач не визначили строки оплати поставленої продукції, відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обовґязку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направив відповідачу претензію № 4 від 09.02.2005р. з вимогою сплати заборгованість протягом 7 (семи) днів (копія в матеріалах справи), але відповіді не отримав.
В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем на рахунок позивача суми заборгованості в розмірі 66036,00 грн. Відповідач таких доказів суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 66036,00 грн. основного боргу обгрунтована та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 8708,54 грн. пені згідно зі ст. ст. 549, 624 ЦК України.
Умовами договору сторони не передбачили стягнення пені за невиконання або неналежне виконання однією із сторін умов договору.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нормою статті 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено, що стягнення пені повинно бути визначено договором.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8708,54 грн. необгрунтована та не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 66036,00 грн. основного боргу, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІМФА Рідан»(юридична адреса: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 5-Б; поштова адреса: 04071, м.Київ, вул. Верхній Вал, 50; р/р 26007000512001 в Київській філії «Укрінбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 14344890) на користь Закритого акціонерного товариства «Порцелакінвест»(юридична адреса: м. Київ, вул. Стеценка, 1; поштова адреса: 01054, м.Київ, вул.Воровського, 34-Г; р/р 2600302285116 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в місті Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 23162662) 66036 (шістдесят шість тисяч тридцять шість) грн. основного боргу, 660 (шістсот шістдесят) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | В.С. Катрич |