Судове рішення #14706892

       

    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                              головуючого судді -  Ковалевича С.П.  

                              суддів: Рожина Ю.М., Собіни І.М.

                              секретар судового засідання Соловйова С.В.

            розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1    на рішення Рівненського міського суду Рівненської області  від    18 березня 2011 року в справі за позовом    ОСОБА_1     до    ОСОБА_2      про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та її утримання.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                                       ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області  від    18 березня 2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 липня 2007 року у відділі РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 939.

Дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір”ю.

Після шлюбу залишено позивачеві прізвище „ОСОБА_1”.

Відмовлено ОСОБА_1  в задоволенні позовних вимог до    ОСОБА_2      про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дитини та на її утримання.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 грн. 50 коп. судових витрат.

У поданій на це рішення апеляційній скарзі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів  та утримання, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4   вказує, що в даному випадку між сторонами відсутній спір про право, оскільки відповідач погодився з позовом про стягнення  аліментів у розмірах, вказаних позивачем.

Відмічає, що позивачу не було відомо, що відповідач працевлаштований і тому позов було подано про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

            Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги довідку про знаходження позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів та утримання і  ухвалити нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги.     

 Апеляційна скарга підлягає задоволенню  таких підстав.

Постановлюючи рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з безпідставності цих вимог.

Проте такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам закону, а тому таке рішення в цій частині, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового  рішення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 –ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи викладене вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів  з ОСОБА_2 на утримання дитини є законними та обгрунтованими.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 працює водієм в РОВКПВКГ „Рівнеоблводоканал” ( а.с. 32).

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у відповідності до ч.3 ст. 181 СК України у частці від його доходу.

При визначенні розміру аліментів, суд   враховує   вимоги ст. 182 СК України і приходить до висновку про їх стягнення в розмірі 1\4 частини доходу (заробітку) ОСОБА_2 з часу звернення позивачки до суду і до повноліття дитини, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, оскільки дитина проживає з матір”ю, то  і мати –ОСОБА_1  має право на утримання від батька дитини –ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох років.

Таке утримання колегія суддів визначає у розмірі 300 грн. щомісячно і з такою сумою погоджує ОСОБА_2

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому воно не було предметом апеляційного розгляду.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 було недоплачено 90 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а тому ця сума підлягає стягненню з неї.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 309,313,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення  Рівненського міського суду Рівненської області  від    18 березня 2011 року  в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення утримання на неї та аліментів в твердій грошовій сумі скасувати.

Позовні вимог ОСОБА_1 про стягнення утримання на неї та  аліментів задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 листопада 2010р. і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання по 300 грн. щомісячно починаючи з 05 листопада 2010р., часу звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років.

Стягнути з   ОСОБА_1 в доход держави 90 грн. витрат на ІТЗ.

В решті рішення залишити без змін.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів  з дня проголошення рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ.

 


Головуючий                                                                          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація