Справа №22-ц-776/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шунько

Категорія - 48 Суддя-доповідач - Семеній

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Семеній Л. І.,

суддів -  Білецького  О. М.,  Кононенко  О. Ю.,

з участю секретаря судового засідання  –  Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,

про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и л а:

14 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом і свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що з вересня 2003 року по травень 2005 року вона проживала   з відповідачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася  дочка ОСОБА_3, батьком якої є відповідач по справі. З 2005 року відповідач проживає окремо від сім’ї, допомоги на утримання дочки не надає, дочка знаходиться на її повному утриманні. Так як їй місце роботи відповідача невідоме, але він є працездатним, на його утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків немає, просила суд стягнути аліменти в твердій грошовій сумі 400 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, 1981 року народження, мешканця с. Андріяшівка Роменського району Сумської області на користь ОСОБА_2, 1983 року народження, мешканки АДРЕСА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. із врахуванням індексації, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову до суду – 14 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність ухваленого рішення, невірне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньки в розмірі 1/6 частини від його заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначає, що помилково написав заяву про визнання позову, тому вважає її недійсною. Також вказує, що з 29 квітня 2007 року він має постійний заробіток та має другу неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка знаходиться на його утриманні, тому визначений в оскаржуваному рішенні розмірі аліментів ставить відповідача та його неповнолітню дитину в нерівні матеріальні умови, оскільки після стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у нього залишається лише половина заробітку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з вересня 2003 року по травень 2005 року сторони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася дочка ОСОБА_3, батьками якої є сторони у справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3). На даний час сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

Також встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дочки не надає,  домовленості щодо сплати ним аліментів  сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення  нею повноліття.

За таких обставин суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про обов’язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Проте, колегія суддів не може погодитись з розміром аліментів, що визначені в твердій грошовій сумі.   

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Проте, зазначених вимог закону суд першої інстанції не врахував і ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Так, з довідки Андріяшівської сільської ради Роменського району №180 від 28 березня 2011 року та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 має  неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.23, 26).

З довідки про заробітну плату та довідки ПП «Скіф» вбачається, що ОСОБА_1 з 29 квітня 2007 року працює охоронником та з вересня 2010 року по лютий 2011 року мав стабільний щомісячний дохід (а.с.24-25).

За таких обставин, зазначені обставини залишилися поза увагою суду, хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

При цьому суд не перевірив доказами доводи позивача щодо характеру доходів відповідача і знаходження на його утриманні інших дітей.

Враховуючи наявність на утриманні відповідача двох неповнолітніх дітей, стабільного щомісячного доходу, колегія суддів вважає, що розмір аліментів слід визначити у частці від його заробітку  та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору в частині визначення розміру аліментів, рішення суду в цій частині відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2011 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця с.Андріяшівка Роменського району Сумської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканки АДРЕСА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття дитини.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -