Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-941\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Безсмолий Є.Б.

26                                                                                      Доповідач Чельник  О. І.   

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

Головуючого судді                              - Полежая В.Д.

Суддів                                                   - Чельник О.І.

          - Письменного О.А.

при секретарі                                        - Салабай М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ВАТ «Мегабанк», Кіровоградського центрального регіонального відділення ВАТ «Мегабанк»до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

7 серпня 2009 року ВАТ «Мегабанк», Кіровоградське центральне регіональне відділення ВАТ «Мегабанк»звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  26.10.2007 року між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №131-04П/2007, згідно якому останньому надано кредит у розмірі 192839 грн. на придбання автомобілів. В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач не сплатив грошові кошти згідно встановленого графіку за вересень 2008 року –липень 2009 року. Станом на 1 серпня 2009 року прострочена заборгованість складає 44197,77 грн., загальна заборгованість –152658,77 грн. При цьому, істотно порушивши умови кредитного договору відповідач не сплатив проценти за користування кредитними коштами за вказаний період у сумі 31179,01 грн., за недотримання строків сплати з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу у сумі 3224,66 грн. та штрафи –10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту у розмірі 4419,78 та 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів у розмірі 3117,9 грн. Таким чином, загальна заборгованість складає 194600,12 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «Мегабанк» та відповідачем 26.10.2007 року було укладено договір застави майна №131-04П/2007-з, згідно якого відповідачем надано в заставу чотири автомобілі, які належать відповідачеві на праві приватної власності. Дані про забезпечувальне обтяження зазначеного рухомого майна 27.11.2007 року внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг №15680141 від 27.11.2007 року). У зв’язку з цим та на підставі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави. Також з метою забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ «Мегабанк»та фізичною особою ОСОБА_4 26.10.2007 року було укладено договір поруки №131-04П/2007-п, згідно якого вона поручалася за виконання позичальником обов’язків за кредитним договором, а тому згідно ст.554 ЦК України має відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги. Просив розірвати вищезазначений кредитний договір, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі  274476,09 грн. та звернути стягнення на заставне майно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.01.2011 року позов задоволено.

3 березня 2011 року, не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.01.2011 року скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на ті обставини, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, він змінив адресу, і нова адреса була відома суду з апеляційних скарг на ухвали суду, які він направляв раніше. Але суд його викликав за адресою, вказаною у позові. Крім того, про час та місце слухання справи дізнався від родичів лише 31.01.2011 року, і зразу ж направив на адресу суду телеграму з проханням відкласти слухання справи, але суд розглянув справу у його відсутності, чим грубо порушив норми процесуального права. До того ж він знаходився у відрядженні з 28.01.2011 року по 02.02.2011 року.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду  у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині звернення стягнення на заставне майно з ухваленням в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи 26.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №131-04П/2007, згідно якого останньому надано кредит у розмірі 192839 грн. на придбання автомобілів. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 26.10.2007 року між останнім та позивачем було укладено договір застави майна, а саме чотири автомобілі марки DAEWOO TF69Y 3HГ, 2007 року випуску. 03.12.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного кредитного договору. Також, з метою забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 26.10.2007 року №131-04П/2007-п.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов’язання  позичальника повернути позичальнику  кредит та сплатити проценти  у строки та порядку, встановленому п.п. 1.1, 3.2.3, 4.2 вищезазначеного кредитного договору відповідно до ст.1049 ЦК України.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати часткового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів у разі прострочення повернення частини позики позичальником, якщо такий обов’язок встановлений договором.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Згідно ч.2 ст.651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи станом на 1 січня 2011 року прострочена заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем складає 116521 грн., загальна заборгованість –152658,77 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_3 істотно порушив умови кредитного договору та не сплатив проценти за користування кредитними коштами за вказаний період у сумі 79504,01 грн., за недотримання строків сплати з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу у сумі 3706,61 грн. та штрафи –10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту у розмірі 11652,18 та 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів у розмірі 7670,53 грн. та штраф за невиконання прийнятих на себе зобов’язань згідно п.2.1.3 договору застави. Таким чином, сума загальної заборгованості складає 274476,09 грн.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки ОСОБА_4 поручилася перед кредитором –ВАТ «Мегабанк»за виконання ОСОБА_3 у повному обсязі усіх його зобов’язань згідно договору поруки №131-04П/2007-п.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача судом було направлено повістку 20.01.2011 року за вказаною  позові адресою, яку 25.01.2011 року отримала особисто його мати (а.с.259).

Відповідно до ч.4 ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки для участі у розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Згідно ч.3 ст.76 ЦПК України у разі, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь  справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судову адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа з цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Будь-яких повідомлень про зміну місця проживання, направлених до суду апелянтом, матеріали справи не містять. Крім того, направлена 31.01.2011 року ОСОБА_3 телеграма на адресу суду містила вказівку на перебування його на лікарняному, а не у службовому відрядженні, як він стверджує у поданій апеляції, проте доказів зазначеного матеріали справи не містять.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за цим договором є законним і обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Натомість, в частині звернення стягнення на заставне майно рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.3 ст.303 ЦПК України у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, суд не обмежений доводами апеляційної скарги.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення задовольнив повністю позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнувши на користь позивача заборгованість у сумі 274476,09 грн., а також задовольнив у повному обсязі вимогу про звернення стягнення на заставне майно, при цьому пославшись на договір застави №131-04П/2007-з від 26.10.2007 року, укладений між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_4, якого матеріали даної цивільної справи не містять.

Колегією суддів встановлено, що  договір застави №131-04П/2007-з від 26.10.2007 року було укладено між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_3 (а.с.14-15).

Крім того, згідно п.п.2.3.3 зазначеного вище договору застави заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем прийнятих на себе зобов’язань згідно п.п.2.1.3 –2.1.9 договору вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, звернувши при необхідності стягнення на предмет застави. За умовами п.п.2.3.5 у випадку порушення заставодавцем прийнятих на себе зобов’язань за основним зобов’язанням звернути стягнення на предмет застави до моменту настання строку основного зобов’язання, а у випадку дострокового розірвання основного зобов’язання та невиконання заставодавцем обов’язків по поверненню отриманого кредиту, сплаті нарахованих процентів та неустойки звернути стягнення на предмет застави, починаючи з наступного дня після основного зобов’язання (п.2.3.6). За п.п.3.1 заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави  на підставі рішення суду або у позасудовому порядку.

Наведені умови договору узгоджуються з нормами ЦК України, а саме ст.ст.589, 590, та Законом України «Про заставу».

Проте, задовольнивши повністю позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнувши на користь позивача заборгованість у сумі 274476,09 грн., а також задовольнивши у повному обсязі вимогу про звернення стягнення на заставне майно убачається, що суд, таким чином, фактично здійснив стягнення  у подвійному розмірі, що суперечить зазначеним вище умовам договору та чинному цивільному законодавству.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідачів солідарно борг у сумі 274474, 04 грн. і судом дана вимога задоволена, вбачається, що вимога про звернення стягнення на заставне майно є передчасною, тому у позові про звернення стягнення на заставне майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2011 року в частині звернення стягнення на заставне майно за договором застави №131-04П/2007-з від 26.10.2007 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «Мегабанк»в інтересах якого діє Кіровоградське центральне регіональне відділення ПАТ «Мегабанк»про звернення стягнення на заставне майно відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. 

Головуючий суддя:                                                                                Полежай В.Д.

Судді:                                                                                                    Чельник О.І.

                                                                                                    Письменний О.А.