Справа № 5-172/11

ПОСТАНОВА

          Іменем України

"23" березня 2011 р.         Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді          Головатого В.Я.

             при секретарі                   Заяць А.В.

               з участю прокурора        Тупчія В.Ф.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові подання  адміністрації установи ЛВК –48 про умовно-дострокове звільнення  засудженого ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1, засуджений 17.04.2007 року Любомльським районним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.3,71,96 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22.06.2007р. виключено з вироку ст.96 КК України. Строк відбування покарання встановлено з 17.04.2007р. по 17.04.2012р.

          На день розгляду справи в суді засуджений відбув 3р. 11 міс. 6 дн., до закінчення відбуття строку покарання залишилось 1р. 24 дн.

          Адміністрація ЛВК № 48 звернулась до суду з поданням, в якому просить звільнити засудженого ОСОБА_1 умовно-достроково, покликаючись на те, що засуджений відбув 3/4 частини призначеного покарання, за час перебування під вартою в СІЗО м.Луцька вимоги режиму утримання не порушував, стягнення не накладались, заохочення не надавались, перебуваючи в ЛВК-48, вину в інкримінованому злочині визнав, стягнення не накладались, за сумлінну поведінку та ставлення до виконання ремонтних робіт приміщень на території відділення два рази заохочувався, робить висновки із свого злочинного минулого.

          Заслухавши пояснення засудженого, який пояснив, що став на шлях виправлення, більше злочинів вчиняти не буде, представника адміністрації, висновок прокурора який заперечив застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити, з наступних підстав.

          Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

          Засуджений 17.04.2007р. за вироком Любомльського районного суду Волинської області за ст.ст.185 ч.3, 71,96 КК України до 5 років позбавлення волі, з виключенням з вироку ст.96 КК України ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22.06.2007р.  ОСОБА_1, відбув 3/4 частини призначеного покарання. До закінчення відбуття строку покарання залишилось 1 рік 24 дні. Перебуваючи в місцях позбавлення волі ОСОБА_1, зокрема в СІЗО м.Луцька порушень режиму не допускав, не заохочувався. За час відбування покарання в ЛВК-48 з 28.07.2007р., заохочувався два рази, стягнення не накладались.

Суд також приймає до у ваги те, що ОСОБА_1 засуджений за тяжкий злочин з призначенням покарання за сукупністю вироків, попередньо звільнявся умовно-достроково, раніше триччі судимий, звільнявся по амністії, за час перебування в ЛВК-48, заохочувався два рази протягом 2009-2011р., що є недостатнім для виправлення і свідчить про те, що засуджений не приймав активної участі у суспільно-корисній роботі. 28.10.2010р. ОСОБА_1 було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м*яким, однак з цього часу отримав лише одне заохочення, що не свідчить про наміри засудженого стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відбуваючи призначене судом покарання, засуджений своєю поведінкою, та ставленням до праці не довів своє виправлення, а відтак не заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення, факт відбуття засудженим 3/4 строку покарання не є для цього достатньою підставою.

          На підставі ст.81 КК України та керуючись ст.407 КПК України, 130-134,154 КВК, с у д, -

                                                  п о с т а н о в и в :

          У поданні адміністрації установи ЛВК –48 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 –в і д м о в и т и.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду  Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.

          Головуючий: