Справа № 5-162/11

ПОСТАНОВА

          Іменем України

"23" березня 2011 р.         Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді          Головатого В.Я.

             при секретарі                   Заяць А.В.

               з участю прокурора        Тупчія В.Ф.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові подання  адміністрації установи ЛВК –48 про умовно-дострокове звільнення  засудженого ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1, засуджений 21.07.2006 року Шевченківським районним судом м.Чернівці за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. Строк відбування покарання встановлено з 19.05.2009р. по 19.05.2011р.

          На день розгляду справи в суді засуджений відбув 1р. 10 міс. 4 дн., до закінчення відбуття строку покарання залишилось 1міс. 26 дн.

          Адміністрація ЛВК № 48 звернулась до суду з поданням, в якому просить звільнити засудженого ОСОБА_1 умовно-достроково, покликаючись на те, що засуджений відбув 2/3 частини призначеного покарання, за час перебування під вартою в СІЗО м.Чернівці вимоги режиму утримання не порушував, стягнення не накладались, заохочення не надавались, перебуваючи в ЛВК-48, вину в інкримінованому злочині визнав, матеріальні збитки сплатив, на виробництві працевлаштований не був у зв*язку із скороченням обсягів виробництва, стягнення не накладались, залучався до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, за сумлінну поведінку та участь у суспільно-корисній праці один раз заохочувався, робить висновки із свого злочинного минулого.

          Заслухавши пояснення засудженого, який пояснив, що став на шлях виправлення, більше злочинів вчиняти не буде, представника адміністрації, висновок прокурора який заперечив застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити, з наступних підстав.

          Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

          Засуджений 21.07.2006р. за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, ОСОБА_1, відбув 2/3 частини призначеного покарання. До закінчення відбуття строку покарання залишилось 1 місяць 26 дні. Перебуваючи в місцях позбавлення волі ОСОБА_1, зокрема в СІЗО м.Чернівці порушень режиму не допускав, не заохочувався. За час відбування покарання в ЛВК-48 з 22.07.2009р., заохочувався один раз, стягнення не накладались.

Суд також приймає до у ваги те, що ОСОБА_1 засуджений за злочин пов*язаний з обігом наркотичних засобів, раніше триччі судимий з яких два ради звільнявся умовно-достроково, за час перебування в ЛВК-48, за відсутності стягнень, заохочувався один раз за підсумками роботи без вказівки за яку роботу, хоча до роботи на виробництві не залучався, що є недостатнім для виправлення і свідчить про те, що засуджений не приймав активної участі у суспільно-корисній роботі.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відбуваючи призначене судом покарання, засуджений своєю поведінкою, та ставленням до праці не довів своє виправлення, а відтак не заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення, факт відбуття засудженим 2/3 строку покарання не є для цього достатньою підставою.

          На підставі ст.81 КК України та керуючись ст.407 КПК України, 130-134,154 КВК, суд,-

                                                  п о с т а н о в и в :

          У поданні адміністрації установи ЛВК –48 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 –в і д м о в и т и.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду  Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.

          Головуючий: