ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 49/206 | 24.12.07 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолод-М»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»
Про стягнення 21 518,13 грн.
Суддя: Митрохіна А.В.
За участю представників сторін:
від позивача Овдіюк Д.В. –за дов. № б/н від 05.10.2007
від відповідача Жмайло О.В. –за дов. № б/н від 18.05.2007
Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 21 518,13 грн. заподіяної відповідачем шкоди у зв’язку з псуванням продукції, крім того 215,18 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок поломки холодильного агрегату та зниження температури заморозки вантажу (чорниця заморожена), що перевозився відповідачем на замовлення позивача на підставі товарно-транспортних накладних від 19.07.2006, 21.07.2006, відбулося псування вантажу, що в свою чергу, призвело до виникнення у одержувача товару –німецького контрагента позивача, додаткових витрат у сумі 3 230,00 Євро (21 518,13 грн. по курсу НБУ).
Відповідач проти позовних вимог заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 1/23 від 23.11.2007, а саме, Відповідач посилається на приписи законодавства, що регулює транспортні перевезення та зазначає, що підставою для матеріальної відповідальності перевізника є складений в установленій формі акт. В той час як позивач не надав складеного акта, який мав би свідчити про нестачу, пошкодження вантажу або порушення інших умов перевезення. Відповідач зазначає, що під час перевезення вантажу (чорниця заморожена) його не було зіпсовано чи пошкоджено. У СМР № 002/07/06/92035 від 21.07.2006 зафіксовано факт заниження температури під час відвантаження до мінус 7 градусів Цельсія. Але це не є свідченням псування вантажу.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної СМР від 19.07.2006 автомобілем АА 7836АС/11672КА відповідачем на замовлення позивача було здійснено перевезення вантажу (чорниця заморожена) у 760 паперових мішках вагою 19710 кг за маршрутом м. Нововолинськ (Україна) –м. Франкфурт на Одері (Німеччина). Вантаж доставлено та отримано вантажоодержувачем 21.07.2006, про що свідчить штамп вантажоодержувача у СМР.
Факт перевезення по вказаній СМР відповідачем не оспорюється.
Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно частини 3 вказаної статті укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до пункту 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів РСР від 27.06.1969 № 4012 товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються втрати, понесені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які вона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Відповідно до статті 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно вимог статті 158 Статуту автомобільного транспорту УРСР обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми.
Положеннями пункту 15.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі –Наказ № 363), визначено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом встановленої форми.
Відповідно до пункту 15.2 вказаного наказу перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач мають засвідчити в акті такі обставини:
а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;
б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;
в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;
г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Згідно пункту 15.3 Наказу № 363 записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
У відповідності до пункту 15.6 Наказу № 363 для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: «Про недостачу місць», «Про порушення пломби»та ін.).
Надана позивачем товарно-транспортна накладна СМР від 19.07.2006 не містить запису про нестачу, пошкодження вантажу або порушення інших умов перевезення. Також вказана товарно-транспортна накладна не містить запис про складення відповідного акту щодо псування або пошкодження вантажу.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав належних та допустимих доказів (встановленої чинним законодавством форми акт) в підтвердження факту псування вантажу (чорниці замороженої), що перевозився відповідачем на замовлення позивача на підставі товарно-транспортної накладної від 19.07.2006.
Крім того, суд враховує те, що приписами статті 160 Статуту автомобільного транспорту УРСР визначено, що при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення автотранспортному підприємству або організації претензії, а у відповідних випадках позовів у порядку, встановленому Правилами, мають в разі недостачі, псування або пошкодження вантажу –вантажоодержувач.
За таких обставин, позивач не є особою, яка має право на пред’явлення відповідачу будь-яких претензій щодо втрати, псування та пошкодження вантажу.
На підставі вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В.Митрохіна
Дата підписання рішення 14.01.2008