2-1163/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року                                                                                                    місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді    Шиян  В.  В.

при секретарі     Кульбачній В.В.,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 лютого 1975 року та свідоцтва про право на спадщину від 26 травня 1979 року, належить будинок АДРЕСА_1 У подальшому у зв’язку з господарською необхідністю ним самовільно без належного дозволу органів місцевого самоврядування  були побудовані житлова прибудова літ. А1-1, мансарда літ. А/м, гараж літ. Б-1, сарай літ. Д-1 та реконструйований житловий будинок літ. А-1, у зв’язку з чим житлова площа в ньому зменшилась на 6.3 кв. м. Земельна ділянка, на якій розташований жилий будинок та зазначені будівлі, виділявся у користування попередньому власнику. Наявність самовільних побудов перешкоджає йому повною мірою користуватися та розпоряджатися даними будівлями, у зв’язку з чим виникла необхідність для визнання права власності на дані будівлі у судовому порядку. Домоволодіння є окремо розташованим від інших побудов, що не порушує права та інтереси інших осіб. Самовільні будівлі відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи відповідають державним будівельним нормам. Просив суд визнати за ним право власності на самовільно побудовані житлову прибудову  літ. А1-1, мансарду літ. А/м, гараж літ. Б-1, сарай літ. Д-1 та реконструйований житловий будинок літ. А-1, у зв’язку з чим житлова площа в ньому зменшилась на 6.3 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1   

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.  

Представник відповідача - Маріупольської міської ради, у судове засідання  також не з явився, від якого надійшла заява з проханням справу розглянути за відсутності представника міської ради, проти задоволення позову не заперечували.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 2/6 частини - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом  від 13 лютого 1975 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої жданівської нотаріальної контори Шуровою С.І. за реєстровим номером 514, та зареєстрованого в БТІ м. Маріуполя за реєстровим № 15016 від 15 квітня 1975 року; 4/6 частини – на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 травня 1979 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої жданівської нотаріальної контори Ніколаєнко Т.І., у реєстрі за № 800, зареєстрованого у БТІ за реєстровим № 15016 від 11 червня 1979 року.

Земельна ділянка площею 0, 600 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1  була зареєстрована за ОСОБА_4 (попереднім власником будинку) на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки  за № 5564 від 16 лютого 1950 року, що підтверджується довідкою Маріупольського БТІ № 2827 від 05 квітня 2011 року.

При обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 техніком БТІ було виявлено факт самовільної реконструкції житлового будинку літ. А-1, у зв’язку з чим житлова площа зменшилась на 6.3 кв. м, та самовільного будівництва житлової прибудови літ. А1-1, мансарди літ. А/м, гаражу літ. Б-1, сараю літ. Д-1, що підтверджується довідкою Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 51 від 16 лютого 2011 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України, жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 85 від 21 лютого 2011 року, при будівництві гаражу літ. Б-1 та сараю літ. Д-1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, мають порушення діючих будівельних норм та правил – вимоги по розміщенню будівель на ділянці п. 3.25 ДБН 360-92** „Планування та забудова міських та сільських поселень” (стіни будівель знаходяться на відстані менше 1 м від границі суміжної земельної ділянки). Наявні порушення норм розташування будівель створює умови сумісного користування конструкціями  стін з власниками суміжної ділянки, що зобов’язує сторони до взаємних узгоджень. При будівництві гаражу літ. Б-1, можливо маються порушення п. 3.19* та п. 3.24* ДБН 360-92** „Планування та забудова міських та сільських поселень”. Згідно п. 3.24* ДБН 360-92** розміщення гаражів необхідно передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки. Розміщення житлових будинків на присадибних ділянках згідно п. 3.19* ДБН 360-92** встановлюється проектом забудови району. У зв’язку з відсутністю даних про проект забудови, а відповідно й про положення лінії забудови на ділянці розташування досліджуємих будівель, однозначну відповідь про розміщення побудови дати не представляється можливим. Площа житлової кімнати 1-5 (7,7 кв.м) в житловому будинку літ. А-1, не задовольняє вимоги п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будівлі. Основні положення”, відповідно з якими площа спальні на одну особу, робочої кімнати або кабінету повинна бути не менше 10 кв.м. Враховуючи період забудови та відповідність інших порушень будівельних норм, експлуатація житлової кімнати 1-5 в житловому будинку літ. А-1 допускається. Житловий будинок літ. А-1, житлова прибудова літ. А1-1, мансарда літ. А/м, гараж літ. Б-1, сарай літ. Д-1, їх несучі та огороджуючі конструкції знаходяться у задовільному технічному стані та можуть експлуатуватись у подальшому, технічний стан будівельних конструкцій даних побудов забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.       

Як вбачається з письмового узгодження ОСОБА_5,  який проживає за адресою: АДРЕСА_2, він не заперечує проти розміщення гаражу та сараю,  за адресою: АДРЕСА_1  на відстані менше 1 метру від межі з його земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

З урахуванням наведеного суд вважає  можливим  задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1  до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво.

На підставі ч. 1, 5 ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд –

                                                                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво - задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1   право власності на самовільно побудовані: житлову прибудову літ. А1-1, мансарду літ. А/м, гараж літ. Б-1, сарай літ. Д-1 та самовільно реконструйований житловий будинок літ. А-1, у зв’язку з чим житлова площа в ньому зменшилась на 6.3 кв. м., розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду  може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районий суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення  рішення апеляційної скарги.

 Суддя: