Справа № 2-а-799/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Романенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області  про визнання бездіяльності  неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії стосовно підвищення пенсії відносно «дитини війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивує тим, що він віднесений до категорії «Дитина війни», і має пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, відповідно до ст.6 вказаного Закону з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р  має право на отримання підвищення  до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010р по 31.12.2010р. При цьому, відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється на рівні розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Не зважаючи на вищевикладені вимоги діючого законодавства,  відповідач в 2010р здійснював виплату доплати до пенсії в меншому розмірі. У зв’язку з цим просить визнати бездіяльність відповідача, яка виразилася в невиплаті  в 2010р щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, як дитині війни, неправомірною та зобов’язати його провести  нарахування та виплату вказаного підвищення за період з 01.01.2010р по 31.12.2010р.

Позивач позовні вимоги  підтримує повністю, в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач - УПФУ в м.Харцизьку надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст.1 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років. Відповідно до статті 1 вказаного Закону має статус  "Дитина війни" і користується пільгами, встановленими вказаним законом, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Харцизьку Донецької області та отримує пенсію за віком.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивача та відповідним штампом у пенсійному посвідченні.

Згідно з наданою довідкою видно, що позивачу в 2010р підвищення до пенсії як дитині війни виплачувалось щомісячно в розмірі, встановленому постановою КМУ № 530 від 28.05.2008р "Про деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян", в т.ч. з 01.10.2008р довічно по 49,80грн.

Оцінюючи обставини справи, аналізуючи норми матеріального права, суд приходить до висновку, що відповідач, в 2010р здійснював позивачу, як дитині війни, не відповідно до ст.6 вищевказаного Закону, а  відповідно до вищевказаної постанови КМУ, допустив бездіяльність, яку суд вважає неправомірною за наступними підставами.  

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України Про соціальний захист дітей війни"  визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, віднесених до категорії «Дітей війни».

Відповідно до ст.6 вказаного Закону в редакції, яка діяла до 01.01.2007р, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (п.41 розділу 2 внесення змін до деяких  законодавчих актів) текст ст.6  ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, вищевказані положення п.41 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

Відповідно до ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, при втраті чинності законів, інших нормативно-правових актів або їх окремих положень на підставі рішення Конституційного Суду України для регулювання відповідних правовідносин автоматично вступають в дію норми, що діяли до прийняття в них змін, які в подальшому були визнані неконституційними, прийняття будь-яких спеціальних актів про відновлення дії таких норм законодавством не передбачено.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а це свідчить про верховенство законів у системі нормативно-правових актів України, тому Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ.

Суд враховує, що ніяких змін до вказаної статті, зокрема п.41 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", після прийняття рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008р внесено не було, тому вона діяла і в 2010р. У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що позивач як дитина війни мав право на отримання  щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 01.01.2010р по  31.12.2010р.

Відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»розмір мінімальної пенсії за віком встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму на кожний рік встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Крім того, згідно з ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»до основних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 19 вказаного закону зазначає, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України,  іншими Законами України, не може бути  скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору  підлягає застосуванню саме ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційного Суду України, у урахуванням вимог ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а не вищевказана постанова КМУ, на підставі якої позивачу і здійснювалась виплата підвищення до пенсії як дитині війни.

На підставі викладеного суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка виразилася в невиплаті позивачу щомісячно в період з 01.01.2010р по 31.12.2010р підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вищевказаного підвищення з урахуванням вже фактично отриманих сум, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.

Керуючись ст.8, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008р, ст.ст.2, 7, 17, 71, 99, 100 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області, яка виразилася в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.    

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитині війни, нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням  фактично здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецькій області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.

Суддя: