Справа № 2-1065/11

провадження № 22-ц/0390/436/11 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.

Категорія: 48 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24.03.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді   Бовчалюк З А,

суддів -  Стрільчука В.А., Здрилюк О.І. ,

при секретарі  Гнепа  П.  М. ,

          з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

          Рішенням Луцького міськрайоного суду від 26 січня 2011 року позовну заяву задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Попільне Житомирської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі позивач, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвом про народження виданого відділом РАГС Попілянсьського районного управління юстиції Житомирської області 16 жовтня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення про стягнення аліментів повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 182 СК України та з урахуванням вимог ст. 214 ЦПК України суд при визначенні розміру аліментів повинен був з'ясувати та урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інші обставини, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин, слідує, що після розірвання між сторонами шлюбу неповнолітній син ОСОБА_3, залишився проживати з матір’ю ОСОБА_1 та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2, будучи працездатним, ухиляється від своїх батьківських обов’язків по утриманню неповнолітньої дитини, не надаючи жодної матеріальної допомоги.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Разом з тим при визначенні розміру аліментів суд у порушення вимог ст. 182 СК України не врахував усіх обставин, що мають значення для справи, зокрема, що відповідач має постійне місце роботи та стабільні доходи, які значно перевищують доходи позивача, інших утриманців не має, а тому розмір аліментів, призначений судом, не відповідає його матеріальному стану та потребам неповнолітньої дитини

Разом з тим, не приймаючи до уваги визнання відповідачем у повному обсязі позовних вимог про стягнення з нього в користь позивача аліментів в розмірі 30 відсотків від усіх видів його заробітку(доходу), суд не навів, як це визначено ч. 4 ст. 174 ЦПК України в чому таке визнання суперечить закону та порушує права відповідача.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду через порушення норм матеріального права слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 30% від усіх видів його заробітку(доходу)до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2011 року в даній справі змінити, виклавши друге речення резолютивної частини рішення в такій редакції:

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 30 відсотків від усіх видів його заробітку(доходу), але не мене ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 грудня 2010 року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

В решті рішення залишити без змін .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                  

Судді: