У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня», треті особи: Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_5, про зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2008 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У квітні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від                   19 вересня  2002 року відповідача зобов’язано перерахувати на розрахунковий рахунок Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (далі – ГУЖЗ КМДА) 117 200 грн. у рахунок оплати вартості трикімнатної квартири загальною площею 80 кв. м на виконання договору, укладеного з ним 30 серпня 1991 року. Рішення суду було виконано лише 15 липня 2004 року, проте станом на 28 липня 2004 року вартість трикімнатної квартири площею 80 кв. м, яку ГУЖЗ КМДА могло йому передати, зросла й ці кошти можна було використати лише для придбання квартири загальною площею 35,5 кв. м.      

Ураховуючи викладене, позивач, збільшивши позовні вимоги, просив зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Завод «Ленінська кузня» (далі – ВАТ «Завод «Ленінська кузня») перерахувати на розрахунковий рахунок ГУЖЗ КМДА ще 219 830 грн., оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов’язання, а в цей період вартість 1 кв. м значно зросла.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2008 року, позов ОСОБА_4 задоволено: зобов’язано ВАТ «Завод «Ленінська кузня» перерахувати на розрахунковий рахунок ГУЖЗ КМДА 219 830 грн. у рахунок доплати вартості квартири загальною площею 80 кв. м, у зв’язку з пайовою участю в будівництві житла для ОСОБА_4, на виконання договору, укладеного з останнім 30 серпня 1991 року, на протязі одного місяця з дня набрання рішенням чинності.  

У касаційній скарзі ВАТ «Завод «Ленінська кузня» просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та закрити провадження у справі.

  Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

Т.Є. Жайворонок