Судове рішення #14744512

Справа № 2-а-96/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 27квітня 2009року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі головуючого судді Тараньової B.C., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі -Управління), другий відповідач - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Управління допомоги на оздоровлення у сумі 2905 гривень за 2008 рік, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про стягнення з Управління допомоги на оздоровлення у сумі 2095 гривень за 2008 рік

Позивач у судове засідання не з’явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у судове засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки розмір виплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення був визначений на підставі законодавчих актів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, а також вважає, що позивач пропустив строк позовної давності звертання до суду, передбачений ст.. 99 КАС України.

Ухвалою суду від 03.04.2009 року до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Головне управління Державного казначейства у Донецькій області.

Представник другого відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі, а також заперечення проти позову, вказавши, що згідно зі ст.. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Статтею 95 Конституції України встановлено, що здійснення видатків держави, їх розмір та цільове спрямування визначається виключно відповідним Законом України „Про Державний бюджет України". Статтею 7 Бюджетного Кодексу України визначено принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями несуть розпорядники бюджетних коштів. Відповідно до Цивільного кодексу України держава не відповідає по зобов’язанням державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов’язанням Держави.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представників відповідачів, в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи, в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ч. 3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожний має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Також судом встановлено, що рішенням МСЕК ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 24.04.2000 року.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 3054-ІІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп - п’ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії 2 и 3 категорій - відповідно 5 та 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як вбачається із відповіді та довідки Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради нарахував та виплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 120 грн., тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 " Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 562).

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про виплату різниці між розміром допомоги, установленими Постановою № 562 і Законом № 3054-ІІІ, Управління посилалося на ст. 62 Закону № 3054-Ш, вважаючи, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги, яка й була отримана позивачем.

Однак суд не може погодитися з доводами відповідачів з наступних підстав. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначеною Постановою № 562 усупереч Закону № 3054-Ш (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеною Законом на час здійснення виплати) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів другої групи - 120 гривень 00 копійок.

Тому оскільки, а ні Верховна Рада України, а ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 3054-Ш та Закон України ‘"Про державний бюджет України на 2008 рік" в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати, яким розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.04.2008 по 01.10.2008 року - 525 гривень, а не постанова № 562.

Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону № 3054-111 викладений в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів » вказаного Закону визнані неконституційними.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету; коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держаного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь,

відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з держаного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом міністества фінансів Украйни N 332 04.04.2006 року та зареєстованому в міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 р. за N 454/12328 (з послідуючими змінами) Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — Головне управління) є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Основним завданням Головного управління є:

забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;

у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.

Тому кошти для здійснення сплати допомоги на оздоровлення повинні бути перераховані з Державного бюджету України другим відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення допомоги за 2008 рік 3 лютого 2009 року, тобто у встановлений законом строк.

Крім того, вимоги позивача грунтуються на тому, що йому було завдано ушкодження здоров’ю в звязку з ліківдацією ним наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, провадиться згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю позовна давність не поширюється.

Тому суд доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду вважає безпідставними.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням отриманої ОСОБА_1 суми допомоги на оздоровлення за 2008 рік (виплаченої у липні 2008 року) сума недоотриманої допомоги складе - 2505 грв. (525 грн. х 5 = 2625 -120 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі - Управління), другий відповідач - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Управління допомоги на оздоровлення у сумі 2905 гривень за 2008 рік - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 2505 (дві тисячі п’ятсот п’ять) гривень за 2008 рік.

Зобов’язати Головне управління Державного казначейства у Донецькій області перерахувати Управлінню праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради кошти у сумі 2505 (дві тисячі п’ятсот п’ять) гривень.

В іншій частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація