Справа № 2a-106/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 14 квітня 2009 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі головуючого судді Тараньової B.C., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (надалі -УПСЗН), другий відповідач - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про визнання неправомірними дій щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З лютого 2009 року позивачка звернулася до суду із позовом, в яком у вказала, що 4 грудня 2005 року вона народила дитину - ОСОБА_2, в зв’язку з чим вона була відповідачем -УПСЗН поставлена на облік, з 1 січня 2007 року їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилаючись на Закон України „Про державну допомогу сімя’м з дітьми» та Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 вважає, що їй не в повному обсязі була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Просить суд визнати неправомірними дії УПСЗН щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; зобов’язати УПСЗН здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та стягнути на її користь 3 грн. 40 коп - витрати на сплату судового збору.

Позивачка до судового засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Просила суд розглянути справу без її участі, зазичивши це клопотання у позовній заяві.

Представник відповідача УПСЗН в судове засідання не з’явився, просив суд розглянути справу за його відсутністю, надав заперечення на позов, відповідно до яких він позов не визнає з наступних підстав.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена у розмірі обумовлених статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з яким допомога дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 року дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Бюджетним кодексом України передбачено, що Закон про державний бюджет України визначає бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за керування бюджетними асигнуваннями, а також приймають бюджетні обов’язки та проводять витрати тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом витрат. Виконання ст.. 15 Закону України „Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 можливо тільки після внесення змін в обсяг асигнувань та кошторис витрат на вказані цілі.

Положення п. 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким вносились зміни в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не було визнано неконституційним.

Ухвалою суду від 19.03.2009 року до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Головне управління Державного казначейства у Донецькій області.

Представник другого відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі, а також заперечення проти позову, вказавши, що згідно зі ст.. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Статтею 95 Конституції України встановлено, що здійснення видатків держави, їх розмір та цільове спрямування визначається виключно відповідним Законом України „Про Державний бюджет України". Статтею 7 Бюджетного Кодексу України визначено принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями несуть розпорядники бюджетних коштів. Відповідно до Цивільного кодексу України держава не відповідає по зобов’язанням державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов’язанням Держави.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_3, є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька серії 1-НО № НОМЕР_1, та здійснює за дитиною догляд; з 01.01.2007 року ОСОБА_1 призначена допомога по догляду за дитиною по день досягнення нею трирічного віку.

Відповідачем УПСЗН сплачено позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році за період січень - грудень в сумі 1220, 22 грн., в 2008 році за період січень -грудень -1446, 77 грн. Відповідно до довідки відповідача від 11.12.2008 року позивачці було сплачено: за липень 2007 року - 101 грн. 16 коп., за серпень 2007 року - 103 грн. 41 коп., за вересень 2007 року - 104 грн. 85 коп., за жовтень 2007 року - 104 грн. 85 коп., за листопад 2007 року - 107 грн. 73 коп.. за грудень

1.   2007     року - ПО грн. 88 коп., за період: січень - листопад 2008 року по 130 грн. щомісячно, за грудень

2.   2008     року-16, 77 грн.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 281 І -XII від 21.11.1992 встановлено, що всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811 -XII від 21.11.1992, в редакції, що діяла в спірний період, встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992, в редакції, що діяла в період з 01.07.2007 по 31.12.2007, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992, в редакції, що діяла в період з 01.07.2007 по 31.12.2007, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90, 00 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих

осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі пункту 14 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України»інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян - таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України»(заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно до якого встановлена допомога з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань

(аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006, не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є чинними, тобто не скасовані, не змінені, позивач має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Доводи представників відповідачів про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, позов підлягає задоволенню згідно з наступним розрахунком. Сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2075 грн. 99 коп.:

за липень (101, 16:31x9) + (463:31x23)- 129, 03 = 271грн 71коп.

за серпень (463-132, 64) = 359 грн. 59 коп.

за вересень (463-104, 85) = 358 грн 15 коп.

за жовтень (470-104, 85) = 365 грн. 15 коп.

за листопад (470-107, 73) = 362 грн. 27 коп.

за грудень (470-110, 88) = 359 грн 12 коп., загалом сума складає 2 075 грн. 99 коп.

Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом міністества фінансів Украйни N 332 04.04.2006 року та зареєстованому в міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 p. за N 454/12328 (з послідуючими змінами) Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — Головне управління) є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Основним завданням Головного управління є:

забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;

у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.

Тому кошти для здійснення сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 2075 грн. 99 коп. повинні бути перераховані з Державного бюджету України другим відповідачем.

Позивачкою при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскількі позов підлягає задоволенню, враховуючи те, що відповідач є державною бюджетною установою та звільнений законом від сплати судових витрат суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, другий відповідач - Головне управління державного казначейства у Донецькій області - про визнання неправомірними дії щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо не виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виходячи з розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та сплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 2075 грн. (дві тисячі сімдесят п’ять) гривень 99 копійок.

Зобов’язати Головне управління Державного казначейства у Донецькій області перерахувати кошти у сумі 2075 (дві тисячі сімдесят п’ять) гривень 99 копійок до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради для здійснення виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 (три) гривни 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.