ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року                               м. Київ                              П/9991/210/11

15 год. 47 хв.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),

суддів – Веденяпіна О.А.,

Зайця В.С.,

Кочана В.М.,

Розваляєвої Т.С.,

при секретарі судового засідання                  Чернікову П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України Януковича Віктора Федоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державне казначейство України, про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2011 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до Президента України Януковича Віктора Федоровича, в якому, враховуючи остаточні позовні вимоги, просить:

- визнати дії Президента України щодо нерозгляду її звернення та скерування його в Пенсійний фонд України протиправними;

- компенсувати їй у повному об’ємі недоплачену одноразову матеріальну допомогу до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій;

- відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

В судове засідання учасники процесу та їх представники не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просять суд розглядати справу за їх відсутності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилаєтся на те, що вона, скориставшись своїм прямим конституційним правом, звернулась до Президента України із заявою стосовно протиправних дій Пенсійного фонду України, які призвели до порушення її прав як учасника бойових дій, інваліда війни щодо неправильного нарахування та виплати пенсії, але її звернення        Президентом не було розглянуте, а Адміністрацією Президента України направлене за належністю до Пенсійного фонду України, у результаті чого поновлення її прав забезпечено не було та порушено право на розгляд та вирішення звернення згідно із законодавстом України.

З огляду на письмове клопотання позивача від 12 квітня 2011 року, вона підтримує свій позов і просить його задовольнити повністю.

У письмових запереченнях проти позову від 19 квітня 2011 року представник Президента України вважає вимоги ОСОБА_6 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить відмовити у задоволенні позову і розглянути справу за її відсутності.

Представник Державного казначейства України у поясненнях від 18 квітня 2011 року зазначає, що Держказначейство прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, просить розглядати справу без участі представника третьої особи.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.

В січні 2011 року до Адміністрації Президента України від             ОСОБА_6 на ім’я Президента України надійшло звернення щодо нарахування пенсійних виплат у попередніх роках та прохання здійснити їх перерахунок.

Враховуючи положення Законів України «Про звернення громадян», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Адміністрацією Президента України звернення ОСОБА_6 надіслано за належністю до Пенсійного фонду України, про що позивача було повідомлено.

Так, листом Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України від 20 січня 2011 року за вих. № 22/007435-13 звернення ОСОБА_6 надіслано на розгляд за належністю до Пенсійного Фонду України.

Крім цього, Адміністрацією Президента України на ім’я Голови правління Пенсійного фонду України надіслано лист від 18 квітня 2011 року №51-01/4 з проханням ретельно вивчити порушені у зверненні позивача питання, за наявності підстав вжити відповідних заходів реагування та поінформувати позивача і Адміністрацію Президента України про результати.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

У відповідності до Указу Президента України від 25 лютого 2010 року №265/2010 «Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України»стоврено Адміністрацію Президента України.

Згідно із підпунктом 20 пункту 4 Указу Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010 «Про Положення про Адміністрацію Президента України»Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Таким чином, розглядом звернень громадян до Президента України займається його Адміністрація.

З огляду на функції, які віднесені до компетенції Адміністрації Президента України, цей орган є самостійним суб`єктом владних повноважень, дії та бездіяльність якого оскаржуються, з урахуванням правил Кодексу адміністративного судочинства України, до відповідного адміністративного суду.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_6 обґрунтовувала свої вимоги тим, що її звернення Адміністрацією Президента України неправомірно надіслано на розгляд до Пенсійного фонду України. При цьому позивач оскаржила до суду дії Президента України, а не його Адміністрації, як суб`єкта владних повноважень.

Встановлене судом дає підстави вважати, що спірні правовідносини виникли між позивачем і Адміністрацією Президента України, яка є окремим суб’єктом владних повноважень, а не з відповідачем у справі –Президентом України.

За правилами статей 18 та 1711 КАС України, оскарження актів, дій чи бездіяльності Адміністрації Президента України чи його посадових осіб не належить до компетенції Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

У звязку із тим, що позивач не навела обставин, які б свідчили про неправомірність дій або бездіяльності Президента України, порушення Главою держави її прав, свобод чи інтересів, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Крім того, оскільки відсутні підстави для вирішення даного публічно-правового спору на користь позивача, то відповідно позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди також не можуть бути задоволені.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

З огляду на положення статей 166, 168 КАС України та обставини справи, підстав для постановлення окремої ухвали і направлення її відповідному суб’єкту владних повноважень, а також для ухвалення додаткового судового рішення не вбачається.

Судові витрати підлягають розподіленню згідно із статтею 94 КАС України.

Керуючись статтями 159-163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий:          (підпис)        Ю.І. Цвіркун

Судді:                                                     О.А.Веденяпін

                                                                     В.С. Заяць

В.М.Кочан     

                                                                                                                                                                   Т.С. Розваляєва