КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1593/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Бурлака О.В.

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" квітня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,  

        розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в м.  Каневі про стягнення заборгованості –

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2010 року позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 39, 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач має право на отримання додаткової пенсії та доплат до пенсії,  встановлених згідно з положеннями наведених статей.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду як пенсіонер за віком і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю та відповідно до посвідчення серії В-1 № 7198882 має статус постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС   4 категорії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує додаткову пенсію у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 % від розміру прожиткового мінімуму та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач отримує доплату як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі, визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.96 р. № 836 у розмірі 5,20 грн. щомісячно.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну зарплату.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, підлягає до виплати додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права позивача щодо виплати їй передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»доплат у розмірі, меншому, ніж передбачено положеннями наведених правових норм, порушені, а тому підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення адміністративного позову.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині захисту права позивача, порушеного на день звернення до суду в межах строку звернення до суду.

Апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову починаючи за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 22.05.2010 року, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позов поданий 23.11.2010 року, отже стягненню підлягають виплати з 23.05.2010 року.

Що стосується позовних вимог щодо зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 22.05.2010 року включно, то їх слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.

 За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів   

ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області задовольнити частково.

 Змінити постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2010 року виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  Черкаської області здійснити ОСОБА_2 нарахування доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 23.05.2010 року з урахуванням раніше виплачених коштів».

Позовні вимоги в частині щодо зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 22.05.2010 року залишити без розгляду.

В іншій частині постанову залишити без змін.

  Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.          

Головуючий суддя:

Судді: