УХВАЛА

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 728/522/24

провадження № 51-4606 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2024 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 3, 4 ч. 2 зазначеної статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Не погоджуючись із оскарженим судовим рішенням, засуджений у скарзі, окрім іншого, не погоджується із оцінкою доказів наданою судом першої інстанції. Проте, такі доводи відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки судом касаційної інстанції.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Як убачається з мотивувальної частини касаційної скарги засудженого, вирок місцевого суду був оскаржений у Чернігівському апеляційному суді, який ухвалою від 01 липня 2024 року залишив його без змін. Проте, засудженим не зазначено, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції, з огляду на положення ст. 436 КПК, щодо постановленого апеляційним судом рішення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, натомість засуджений, посилаючись на положення ст. 439 КПК, просить змінити вирок суду та застосувати до нього положення ст. 75 КК.

Також засудженим взагалі не наведено правового обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду, з огляду на вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 та положення статей 404, 405 КПК, не зазначено яких порушень допустив цей суд переглядаючи вирок місцевого суду, які саме доводи апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2024 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3