ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1754/24 Номер провадження 11-кп/814/1957/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

засудженого – ОСОБА_7 ,

захисника – адвоката ОСОБА_8 ,

представника колонії – ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12.08.2024,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання захисника – адвоката ОСОБА_8 про умовно - дострокове звільнення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 26.04.2018 вироком Київського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацію всього майна

        від відбування призначеного вироком покарання на його невідбуту частину строком 11 місяців.

Таке рішення суд мотивував тим, що засуджений відбув частину призначеного покарання, необхідну для його умовно-дострокового звільнення. Тому враховуючи його поведінку за весь період відбування покарання та характеристику, вважає, що ОСОБА_7 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою, передбаченою ст. 81 КК України, для його умовно-дострокового звільнення.

       У поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного вироком покарання.

Свої вимоги мотивує тим, що протягом всього періоду відбування покарання ОСОБА_7 працював не постійно, завдану кримінальним правопорушенням шкоду не відшкодував, протягом відбування покарання 16 разів на засудженого накладалися дисциплінарні стягнення, що свідчить про його схильність до систематичного порушення заборон.

Звертає увагу, що засудженому рішенням комісії від 16.01.2023 було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення як особі яка не довела свого виправлення та в подальшому установа не ініціювала питання щодо його звільнення.

Тому вважає, що лише позитивна характеристика не може бути підставною для умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки він своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.

Колегія суддів заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, засудженого та його захисника, які просили ухвалу суду залишити без змін, думку представника колонії про можливість звільнення засудженого умовно – достроково, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

       Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.

За змістом положень п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України в редакції, що діяла на момент вчинення ОСОБА_7 злочину, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2018 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_7 покарання відбуває з 12.01.2018, на момент звернення до суду із заявою відбув дві третини строку призначеного покарання та має право на застосування положень ст. 81 КК України. Кінець строку покарання засудженого 12.07.2015.

З характеристики вбачається, що засуджений за час перебування в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» характеризувався задовільно, стягнень та заохочень не мав.

З 06.03.2019 ОСОБА_7 відбуває покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)», де отримав 16 стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, та 7 заохочень. На теперішній час характеризується добре.

Працевлаштований на безоплатній основі днювальним, залучається до виконання робіт з благоустрою установи. Роботу виконує добре.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується ввічливих взаємовідносин з персоналом. Підтримує доброзичливі відносини з родиною.

Програми соціально-виховної роботи із засудженим виконані повністю.

Рішенням комісії державної установи від 16.07.2020 відповідно до ст. 101 КВК України, засудженому відмовлено у зміні умов тримання, як особі яка не стає на шлях виправлення.

Рішенням комісії державної установи від 16.10.2021 відповідно до ст. 82 КК України, засудженому відмовлено у заміні невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яке, оскільки адміністрація установи була не впевнена щодо правомірної поведінки засудженого в умовах неповної ізоляції.

Рішенням комісії державної установи від 16.01.2023 відповідно до ст. 81 КК України, засудженому відмовлено у умовно-достроковому звільненні, як особі яка не довела свого виправлення.

ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає. Має виконавчі листи на суму 35 428 грн. 55 коп. та 88 грн. 42 коп.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що дійсно, як зазначено у апеляційній скарзі, засуджений протягом відбування покарання 16 разів отримував стягнення, працював не завжди, завдану кримінальним правопорушенням шкоду не відшкодував, рішенням комісії установи йому було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як такому, що не стає на шлях виправлення.

Вищезазначене вказує на нестабільну поведінку та свідчить про недосягнення ОСОБА_7 такого стану, за якого від нього не доводиться очікувати вчинення у майбутньому нових злочинів.

Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання захисника – адвоката ОСОБА_8 , вказаних обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання умовно-достроково.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12.08.2024, щодо ОСОБА_7 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_8 про умовно – дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2018, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4