РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2011 р. Справа № 16/8/6018
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Огороднік К.М. ,
суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Турович Н.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.03.11 р. про відмову в задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами у справі № 16/8/6018
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьктранс"
до Фізичний особи - підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання звільнити територію автобусної станції та перенесення кіоска
за участю представників сторін:
позивача - Літніцька Н.Г., Сіт О.П.,
відповідача - ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.03.2011 р. в задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 р. по справі №16/8/6018 за позовом ТОВ "Хмельницьктранс" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 року по справі № 16/8/6018 залишено без змін (суддя Магера В.В.).
Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтував положеннями ст.ст. 112, 113 ГПК України, роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. за №04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", а саме тим, що рішенням господарським судом Хмельницької області від 26.02.2009 року, а також апеляційною та касаційною інстанцією, вже досліджувались факти перебування малої архітектурної споруди - кіоску на території Кам`янець-Подільської автостанції. При цьому, право власності на цю споруду ніким не оспорювалось та до цього часу не спростовано. Натомість, будь-яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 користування земельною ділянкою, не встановлено. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 18.01.2011 року по справі № 2-600/2011, яким встановлено, що кіоск НОМЕР_1 є об’єктом нерухомого майна та належав не фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, а громадянці ОСОБА_1, за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами (в розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України) та не можуть бути такими, що могли б слугувати для зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 р. по справі №16/8/6018.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.03.2011 року, рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 року, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 року, постанову Вищого господарського суду України від 20.10.2009 року, відмовити ТОВ "Хмельницьктранс", яке є правонаступником ВАТ "Хмельницьктранс", в задоволенні позову про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити місце на земельній ділянці Кам’янець-Подільської автостанції, площею 24 м2, якою користується ТОВ "Хмельницьктранс" на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 10 (16).12.1997 року, серії ІІ-ХМ № 002647, виданого Кам’янець-Подільською міською радою Хмельницькому ТВО автомобільного транспорту, шляхом демонтажу кіоску НОМЕР_1. Припинити провадження у справі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з 31.01.2011р. рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18.01.2011р. по цивільній справі №2-600/2011 набрало чинності і з цієї дати з'явилися нововиявлені обставини: належність кіоску громадянці ОСОБА_1, а не приватному підприєм цю ОСОБА_1; кіоск НОМЕР_1 - об'єкт нерухомого майна (нерухомість, нерухома річ), яке не може бути переміщене без його знецінення та зміни його призначення. Вважає, що місцевий суд розглянув господарську справу вважаючи, що має місце спір між суб'єктами господарювання - належними позивачем і відповідачем. Однак, ВАТ "Хмельницьктранс" не є належним позивачем, оскільки не володіє землею щодо усунення перешкод у користуванні якої звертався до суду, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є належним відповідачем, так як не є власником об'єкту - кіоск НОМЕР_1, який місцевий суд зобов'язав її демонтувати та таке рішення не може бути виконано відповідачем. Апелянт зазначає, що господарські суди розглядали спір цивільної, а не господарської юрисдикції - не підвідомчий їм; без залучення до розгляду справи власника нерухомого майна - кіоску НОМЕР_1, власника землі по АДРЕСА_1 та виходили з того, що майно (кіоск НОМЕР_1) є рухомим; земля по АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні ТОВ "Хмельницьктранс".
ТОВ "Хмельницьктранс" у відзиві просило залишити апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 без задоволення. Вказує, що позивач продовжує використовувати земельну ділянку, площею 16211,0 м.кв. в АДРЕСА_1, на підставі Державного акту на право постійного користування землею № 002647 від 16.12.1997 року, як правонаступник Хмельницького ТВО Автомобільного транспорту. ОСОБА_1 зверталась з клопотанням до Житомирського апеляційного господарського суду про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, посилаючись, що вона є власником кіоску як фізична особа, а не суб’єкт підприємницької діяльності. Дане клопотання було відхилене судом, як безпідставне 02.07.2009 року. Позивач вважає, що рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 18.01.2011 року не може бути істотною умовою для перегляду рішення за нововиявленими обставинам справи.
У судовому засіданні представник відповідача просив задоволити апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній та скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.03.2011 року.
Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 21.03.2011 року у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 року у справі № 16/8/6018 позов ВАТ "Хмельницьктранс" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про звільнення місця на земельній ділянці Кам'янець-Подільської автостанції, площею 24 кв.м., якою користується ВАТ "Хмельницьктранс" на підставі Державного акту на право постійного користування від 10.12.1997 року, шляхом демонтажу кіоску НОМЕР_1 задоволено (т.1, а.с. 103-104).
Постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 року (т. 1, а.с. 199-201) та Вищого господарського суду України від 20.10.2009 року (т.1, а.с. 219-221), рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2009 року у справі №16/8/6018 залишено без змін, а апеляційну та касаційну скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається із матеріалів справи, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами вказаного рішення господарського суду Хмельницької області заявник, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зазначає визнання рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 18.01.2011 року за ОСОБА_1 право власності на кіоск НОМЕР_1, як об’єкт нерухомого майна, придбаний за договором купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна на аукціоні від 02.12.1998 року, розташований за адресою АДРЕСА_1, площею 31,6 кв.м.
Згідно вимог ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Відповідно до п. 1.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", на підставі ст. 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (далі в постанові - Роз’яснення).
Предметом розгляду у даній справі була вимога ТОВ "Хмельницьктранс" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити територію автобусної станції та перенести кіоск НОМЕР_1, який належить їй на підставі договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна на аукціоні від 02.12.1998 року.
Як на нововиявлену обставину відповідач посилається на те, що рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 18.01.2011 року встановлено, що кіоск НОМЕР_1 є об'єктом нерухомого майна та належить громадянці ОСОБА_1, а не приватному підприєм цю ОСОБА_1
Поряд з тим, згідно п. 1.2 Роз’яснення, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені (п. 1.2 Роз’яснення).
Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни (п. 1.3 Роз’яснення).
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності . Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Колегія суддів зауважує, що провадження у справі № 16/8/6018 було порушено 12.10.2006 року, спірне рішення господарського суду Хмельницької області прийняте 26.02.2009 року, відповідач та її представники брали участь у судових засіданнях та доказів належності кіоску НОМЕР_1, що у АДРЕСА_1, площею 31,6 кв.м., громадянці ОСОБА_1 до суду не подавали. Однак, беручи до уваги, що нововиявленими обставинами є обставини, які існували на момент прийняття рішення, але про них не знали або не могли знати, апеляційний суд вважає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не могла не знати про належність їй як фізичній особі кіоску НОМЕР_1 як нерухомого майна, у зв'язку з чим своєчасно звернутись до належного суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспореного права. Крім цього, у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не наведено пояснень, чому на час розгляду справи заявникові не могли бути відомі вказані обставини.
Більше того, право власності на кіоск НОМЕР_1 зареєстроване за громадянкою ОСОБА_1 зареєстроване 25.02.2011 року, й на час винесення рішення від 26.02.2009 року не існувало, отже суд першої інстанції правомірно виходив із того, що позов подано до належного відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка була власником рухомого майна - кіоску НОМЕР_1.
Суд першої інстанції також слушно зазначає, що право власності на кіоск не оспорювалось, незалежно від того чи визнаний такий кіоск нерухомим майном. Окрім того, таке право власності на кіоск не впливає на обсяг прав землевласника чи землекористувача, на земельній ділянці якої розміщений такий нерухомий об’єкт без згоди останнього. Набуття кіоском після винесення рішення судом першої інстанції, статусу нерухомого майна не є істотною для справи обставиною, яка могла б бути підставою для перегляду рішення від 26.02.2009 року за нововиявленими обставинами.
Твердження апелянта про те, що ВАТ "Хмельницьктранс" не володіє землею щодо усунення перешкод у користуванні якої звертався до суду, не береться апеляційним судом до уваги, оскільки, Державний акт на право постійного користування землею, серія ІІ-ХМ № 002647 є дійсним.
Інші наведені заявником обставини зводяться виключно до надання оцінки рішення від 26.02.2009 року та враховуючи, що процесуальним законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, отже такі доводи апелянта не беруться до уваги.
Таким чином, обставини, на які посилається відповідач, звертаючись із заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначив суд першої інстанції, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності, тому не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.
Вимоги апелянта щодо скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 20.10.2009 р. вірно не розглядались господарським судом Хмельницької області та не розглядаються Рівненським апеляційним господарським судом, оскільки такі вимоги суперечать змісту ст.112 ГПК України в частині права суду переглядати за нововиявленими обставинами судове рішення суду вищої інстанції.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.03.2011 року у справі № 16/8/6018 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.