1-37/2009

копія

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

Іменем України

31 серпня 2009 року м. Сімферополь

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю., при секретарі ГАЛЬЧЕВІЙ О.С., за участю обвинувача - помічника військового прокурора Євпаторійського гарнізону РИБКІНА О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням мічмана військової частини А2506

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Євпаторія, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2005 та 2009 років народження, раніше не судимого, на військовій службі з 1994 року, на мічманських посадах з 2000 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з грудня 2006 року виконує обов’язки начальника складу НЗ військової частини А2506 та відповідає за кількісне і якісне збереження, ведення обліку та видачі паливно-мастильних матеріалів заправного пункту частини.

В період з січня по квітень 2009 року ОСОБА_2 без документального оформлення видавав дизельне пальне для забезпечення військових частин, що дислокуються в смт Новоозерне, чим створив нестачу пального марки ДП Л-0, 2-62 у розмірі 3806кг. на загальну суму 19791грн. 20коп.

З метою списати нестачу, ОСОБА_2 27 квітня цього року отримав в бухгалтерії частини оформлену з зовнішньої сторони вірно накладну № 53 на видачу 2110кг. дизельного пального у військову частину А4289, в якій зробив відмітку про нібито проведену передачу пального, та підробив підпис отримувача палива. Того ж дня ОСОБА_2 передав цю накладну в бухгалтерію військової частини А2506 для обліку витрат пального.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище, та пояснив, що вчинив злочин не подумавши про наслідки.

В порядку ст. 299 КПК України суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_2 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Згідно дослідженої в суді накладної № 53 від 27 квітня 2009 року, ОСОБА_2 видав дизельне пальне марки ДП Л-0, 2-62 у кількості 2110 кг у військову частину А4289.

Відповідно до книги обліку наявності і руху паливно-мастильних матеріалів військової частини А2506 27 квітня цього року, на підставі накладної № 53 від того ж числа, зафіксована видача у військову частину А4289 дизельного пального марки ДП Л-0, 2-62 у кількості 2110кг.

Зі змісту Акту перевірки наявності та відповідності обліку дизельного пального військової частини А2506 від 14 серпня 2009 року вбачається, що пальне у кількості 2110кг. зі заправного пункту військової частини А2506 до військової частини А4289 не передавалось.

Згідно акту прийому № 26 від 18 серпня 2009 року ОСОБА_2 у натуральному вигляді відновив нестачу у розмірі 3806кг. дизельного пального марки ДП Л-0, 2-62.

Дії начальника складу НЗ військової частини А2506 ОСОБА_2, який 27 квітня 2009 року вніс до накладної № 53 від 27 квітня 2009 року відомості про видачу ним дизельного пального до іншої військової частини, і ці данні за своїм змістом повністю не відповідали дійсності, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по службі, добровільно відшкодував завданий збиток, має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_2 мінімального покарання, передбаченого санкцією статті - штрафу. Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, та його майновий стан, слід прийти до висновку про накладення на нього штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 680грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - скасувати.

Речові докази у справі: книгу обліку наявності і руху паливно-мастильних матеріалів військової частини А2506, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у військовій частині А2506 - вважати переданою за належністю; накладну військової частини А2506 № 53 від 27 квітня 2009 року - зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово - Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.