Справа № 4-4/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

30 липня 2009 року місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М. П., при секретареві Дудар І.В., за участю старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Арачковського В.Л., розглянувши подання слідчого, погодженого з військовим прокурором Миколаївського гарнізону про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по відношенню до військовослужбовця військової частини 26489, рядового

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі В’язова, Краснокутського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, раніше не

судимого, не одруженого, призваного на строкову військову службу в грудні 1995р. Червонозаводським РВК міста Харкова, до призову проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України

ВСТАНОВИВ:

Рядовий ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, а саме: в тому, що 21 червня 1996 року він, з метою ухилитися від несення військової служби назавжди, залишив військову частину та вибув у невідомому напрямку.

В поданні слідчий просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що за санкцією ст. 408 ч. 1 КК України може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, а також з метою попередження подальших спроб обвинуваченого ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, для забезпечення процесуальних рішень.

В поданні також вказується, що 24 червня 1996 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого п. «а» ст..240 КК України (в редакції Закону 1960 року).

08 липня 1996 року слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 по ст. 240 п «а» КК України, а 12 липня того ж року - постанову про зупинення попереднього слідства та оголошення розшуку обвинуваченого.

22 вересня 2008 року старшим слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону Камінським Д.С., в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, у зв’язку з прийняттям нового Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року дії

ОСОБА_1 були перекваліфіковані та винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого за ч. 1 ст. 408 КК України.

04 березня 2009 року старшим слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону винесена постанова про відновлення досудового слідства відносно ОСОБА_1.

В матеріалах, доданих до подання вказується, що 28 липня 2009 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками Сімферопольського міського управління міліції..

Заслухавши думку прокурора, про те, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, за санкцією якої може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, з метою попередження спроб обвинуваченого ОСОБА_1 ухилитися від слідства і перешкоджати встановленню істини по справі, попередити продовження ним злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, в зв’язку з чим відносно ОСОБА_1 треба обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; обвинуваченого ОСОБА_1, який погодився з думкою прокурора і не заперечував проти обрання йому такого запобіжного заходу, вивчивши матеріали подання, враховуючи тяжкість злочину, вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, суд вважає за необхідне відповідно до ст. ст. 165-1, 165-2 КПК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд прийшов до такого висновку виходячи з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочину за який Законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років. З матеріалів подання (протоколів допиту обвинуваченого, свідків) вбачається, що останній протягом 13 років ухилявся від військової служби, а також тривалий час ухилявся від досудового слідства. В судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов’язків несення військової служби, з метою ухилитися від військової служби назавжди, 21 червня 1996 року він самовільно залишив військову частину 26489 та ухилявся від військової служби до 28 липня 2009 року. Все це суд розцінює як спроби ухилитися від досудового слідства і суду, намагання перешкодити встановленню істини по кримінальній справі і приходить до висновку, що тільки через такий запобіжний захід можливо забезпечити виконання процесуальних рішень і запобігти в подальшому спробам ОСОБА_1 продовжувати злочинну діяльність.

Вищевказані обставини суд вважає виключними і достатніми для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взуття під варту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 148, 150, 155, 165, 165-1, 165-2 КПК України, військовий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОБРАТИ ОСОБА_1, обвинуваченому в скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту з триманням його в СІЗО м. Миколаєва.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил протягом трьох діб.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.