СПРАВА № 1 -9/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року м. Старокостянтинів

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді майора юстиції СИДОРОВА Є.В., при секретарі БАЛАЦЬ С. Г., за участю прокурора - помічника військового прокурора Хмельницького гарнізону майора юстиції ДАВИДЧЕНКА А.В., потерпілого ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, в розташуванні військової частини А0598 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням солдата строкової служби військової частини А0598

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмельницькому, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного на строкову військову службу 27 травня 2009 року Хмельницьким об’єднаним міським військовим комісаріатом Хмельницької області

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України.

Судовим слідством суд

встановив:

17 січня 2010 року, біля 15 години, ОСОБА_2, бажаючи показати свою уявну перевагу перед військовослужбовцем свого призову, в сушарні роти забезпечення та обслуговування військової частини А0598, в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, застосував насильство до військовослужбовця ОСОБА_1, з яким він у відносинах підлеглості не перебував.

Підсудний, будучи незадоволеним тим, що ОСОБА_1 надав не ту цигарку, яку він хотів, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівого ока, від чого потерпілому ОСОБА_1 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м’яких тканин лівої навколо-очної ділянки, що мають незначні скороминущі наслідки.

В судовому засіданні підсудний винним себе в скоєному визнав повністю, підтвердив вищевикладене і пояснив, що наніс удар потерпілому,

оскільки був незадоволений тим, що останній надав не ту цигарку, яку він хотів.

Крім особистого визнання, винність підсудного у скоєному повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 17 січня 2010 року, біля 15 години, знаходячись в сушарні роти військової частини А0598, до нього підійшов ОСОБА_2 і будучи невдоволеним тим, що він, ОСОБА_1, надав не ту цигарку, яку він хотів, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівого ока.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що останній показав, як де і за яких обставин застосував до нього фізичне насильство підсудний ОСОБА_2. Сушарня знаходиться в розташуванні роти частини, прохід до якої є вільним для всіх військовослужбовців.

Свідок ОСОБА_3, заступник командира частини з виховної роботи, в судовому засіданні пояснив, що 17 січня 2010 року, біля 19 години 35 хвилин, перебуваючи в частині отримав від чергового частини повідомлення, що у солдата строкової служби ОСОБА_1 виявленні ознаки травмування в області лівого ока. Під час співбесіди з ОСОБА_1, останній повідомив, що до нього підійшов ОСОБА_2 і будучи невдоволеним тим, що ОСОБА_1 надав не ту цигарку, яку хотів ОСОБА_2, отримав від останнього один удар кулаком правої руки в область лівого ока. Після зізнання ОСОБА_1, він, ОСОБА_3 мав розмову із солдатом ОСОБА_2, який йому одразу ж розповів про те, як він вдарив солдата ОСОБА_1.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в суді, кожен окремо пояснили, що 17 січня 2010 року, біля 19 години, ними у солдата строкової служби ОСОБА_1 виявленні ознаки травмування в області лівого ока. Під час співбесіди з ОСОБА_1, останній повідомив їм, що ОСОБА_2 будучи невдоволеним тим, що ОСОБА_1 надав не ту цигарку, яку хотів ОСОБА_2, отримав від останнього один удар кулаком правої руки в область лівого ока.

Згідно висновку експерта № 107 від 20 січня 2010 року ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, у вигляді крововиливу м’яких тканин лівої навколо-очної ділянки, що мають незначні скороминущі наслідки.

Як вбачається із довідки командира військової частини А0598, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не перебували.

За висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_2 придатний до військової служби.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 17 січня 2010 року порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

Ці злочинні дії суд кваліфікує по ч. 2 ст. 406 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує, що він, ОСОБА_2, командуванням частини по службі характеризується позитивно, майже вислужив установлений законом строк, щиро покаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

Останні три обставини суд враховує такими, що пом’якшують його покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом’якшують його покарання, а також і те, що потерпілий не настоює на суровому покаранні, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання - арешту.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць з відбуванням на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного ОСОБА_2- нагляд командування частини - відмінити, утримувати його до набрання вироком законної сили на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 10 лютого 2010 року.

На даний вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а самому засудженому - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.