СПРАВА № 1-11/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року М. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді майора юстиції СИДОРОВА Є.В., при секретарі БАЛАЦЬ С. Г., за участю прокурора - помічника військового прокурора Чернівецького гарнізону старшого лейтенанта юстиції Фуштей І.М., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового місцевого суду Хмельницького гарнізону, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця контрактної служби військової частини А0998

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернівці, українця, громадянина України, з неповною -середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України.

Судовим слідством суд

встановив:

В листопаді 2001 року ОСОБА_1, при звільненні зі строкової служби, бажаючи в подальшому продовжувати військову службу на контрактній основі, за допомогою невстановленої особи -військовослужбовця військової частини А2308, вніс у власний військовий квиток завідомо неправдиві відомості про присвоєння йому під час строкової служби військових звань «молодший сержант», «сержант», «старший сержант». Насправді вказані військові звання він не отримував і був звільнений в запас у військовому званні «рядовий».

(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, органами досудового слідства відмовлено за малозначністю).

7 листопада 2003 року ОСОБА_1, з корисливою метою, бажаючи отримувати надбавку за військове звання «старший сержант», тобто більший розмір грошового забезпечення, представив свій військовий квиток МО

№ 145782 до Чернівецького МВК Чернівецької області, та був зарахований на військову службу за контрактом із збереженням військового звання «старший сержант».

Таким чином, у період проходження військової служби за контрактом у військових частинах А1766, А2270, А0555 та А0998 з 07.11.2003 року по 03.02.2005 року ОСОБА_1, внаслідок свідомого незаконного використання військового звання «старший сержант», заволодів державним майном - грошовими коштами на загальну суму 1004 грн. 86 коп.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою в інкримінованих злочинних діях визнав повністю і в судовому засіданні дав покази, які відповідають викладеному вище. При цьому підсудний пояснив, що він достовірно знав, про те, що записи в його документах про присвоєння йому військових звань «молодший сержант», «сержант», «старший сержант» не відповідають дійсності. Подаючи документи, він бажав отримувати більший оклад за військове звання «старший сержант».

Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_1 у вчиненому повністю доводиться дослідженими в ході судового слідства доказами.

Так, оглядом речового доказу встановлено, що у військовому квитку, виданого на ім’я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 маються записи, про присвоєння підсудному військових звань «молодший сержант» - наказом командира військової частини А2308 від 20.10.2000 року № 216, «сержант» -наказом командира військової частини А2308 від 10.02.2001 року № 29, «старший сержант» - наказом командира військової частини А2308 від 15.05.2001 року № 93.

Відповідно до довідки командира військової частини А2308 від 01.12.2009 року № 728, наказом командира військової частини А2308 від 5 листопада 2001 року № 235 солдат строкової служби ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас та направлений на військовий облік до Чернівецького МВК м. Чернівці.

З довідки командира військової частини А2308 від 14.01.2010 року № 28 вбачається, що рядовому ОСОБА_1 військові звання «молодший сержант», «сержант» та «старший сержант» не присвоювались.

Оглядом речового доказу - особової справи ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А1766 № 247 від 07.11.2003 року старший сержант ОСОБА_1 зарахований на військову службу за контрактом. Далі ОСОБА_1 у період з 07.11.2003 року до 03.02.2005 року проходив військову службу за контрактом на різних посадах у військових частинах А2270, А0555 та А0998.

Свідок ОСОБА_2, відповідальний виконавець штабу військової частини А2308 в судовому засіданні пояснила, що у період 2000-2001 років у військовій частині А2308 проходив строкову службу ОСОБА_1 на посаді радіотелеграфіста. Військове звання «молодший сержант», «сержант»

та «старший сержант» ОСОБА_1 не присвоювались і останній був звільнений з військової служби рядовим.

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_3, заступника командира військової частини А2308, вбачається, що під час проходження ним служби у військовій частині А2308 у період 2000-2001 років проходив строкову службу ОСОБА_1 у військовому званні рядовий. Військове звання «молодший сержант», «сержант» та «старший сержант» ОСОБА_1 не присвоювались і останній, був звільнений з військової служби рядовим.

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_4, провідного спеціаліста Чернівецького МВК Чернівецької області, вбачається, що у 2001 році після звільнення зі строкової військової служби, для постановки на облік прибув ОСОБА_1. З поданих останнім документів було видно, що йому, ОСОБА_1, під час проходження строкової служби було присвоєно військові звання «молодший сержант», «сержант» та «старший сержант». Зі званням старший сержант ОСОБА_1, був поставлений на військовий облік. З таким же званням, він ОСОБА_1, був призваний на контрактну службу.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 22 січня 2010 року, різниця між коштами отриманими ОСОБА_1, перебуваючи у військовому званні «старший сержант» і коштами, які він би отримав, перебуваючи у військовому званні «рядовий» становить 1004 грн. 86 коп.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив заволодіння, шляхом шахрайства, іншим військовим майном - грошовими коштами на загальну суму 1004 грн. 86 коп.

Вчинене ним суд кваліфікує по ч. 1 ст. 410 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд приймає до уваги, що він, ОСОБА_1, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на своєму утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, з’явився із зізнанням та щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завданні державі збитки.

Останні чотири обставини суд враховує такими, що пом’якшують його покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують його покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання - штрафу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, на підставі якої, з

застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 гривень).

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Речові докази по справі після набрання вироку законної сили:

- військовий квиток серії НОМЕР_1 - передати ОСОБА_1;

- особову справу старшого сержанта запасу ОСОБА_1 -передати до Чернівецького МВК для використання за призначенням;

- книги наказів командира військової частини А2308 (по стройовій частині) за 2000 та 2001 роки передати до військової частини А2308 для використання за призначенням.

На даний вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.