У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді                 Шилової Т.С.,

суддів                         Квасневської Н.Д., Сахна Р.І.,

за участю прокурора                           Гладкого О.Є.

розглянула у судовому засіданні 19 квітня 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від              21 травня 2010 року засуджено

ОСОБА_1,

        ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

раніше судимого 4 грудня 2009 року за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки і 3 місяці позбавлення волі.

    Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 серпня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 21 грудня 2009 року, близько 19-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на автобусній зупинці у с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, застосував до неповнолітнього ОСОБА_2 насильство – наніс йому удар ногою по тілу, та відкрито заволодів його мобільним телефоном  зі стартовим пакетом та залишком коштів на рахунку, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 383 грн.

 У  касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про зміну судових рішень щодо нього в частині призначеного покарання у зв’язку з його невідповідністю тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Засуджений вважає, що суд не у повній мірі врахував всі обставини, що пом’якшують покарання, просить пом’якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України не оспорюються в касаційній скарзі.

Призначаючи  ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, зокрема, те, що він позитивно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду, має на утриманні малолітню дитину, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння. Врахувавши всі обставини, суд призначив  засудженому ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для пом’якшення призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України, колегія суддів

      у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1   –  без зміни.

     С у д д і :

        Шилова Т.С.                      Квасневська Н.Д.              Сахно Р.І.