Справа №  2-672/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                  11 травня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Денісова В.П.,

за участі секретаря     Матвійчук Т.Е.,

позивача             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачкою по справі перебував у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. В 2002 році шлюб між сторонами було розірвано. Сторони проживають окремо. Відповідачка по справі, будучи матір"ю неповнолітньої дитини, в добровільному порядку обов'язку по її утриманню та вихованню не виконує, у зв'язку із чим ставить питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в примусовому порядку. Покликаючись на ту обставину, що відповідачка постійного заробітку не має, позивач ставить питання про стягнення з неї аліментів в сталій сумі, а саме в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 10.04.2003 року і продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.

У судовому розгляді позивач позовні вимоги підтримав повністю. Суду пояснив, що відповідачка по справі з 2002 року дитиною не цікавиться, в сім"ї не проживає, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10.04.2003 року відповідачку було позбавлено батьківських прав. Враховуючи вищенаведене, позивач прохає позов задовольнити з вищевикладених підстав та стягувати з відповідачки по справі аліменти в сталій грошовій сумі, а саме 200грн. щомісячно, починаючи з 10.04.2003 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачка у судовий розгляд повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце слухання справи повідомлялася шляхом подачі оголошення в газету, про що свідчить копія оголошення, доданого до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що зібраних у справі доказів достатньо для вирішення позову по суті та зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

2

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1, виданого відділом ЗАГСу м. Ковеля ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між сторонами укладено шлюб / а.с. 2/.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2, виданого відділом РАГС Ковельського міського управління юстиції, від 06.11.2002 року, вбачається, що шлюб між сторонами було розірвано. /а.с.3/

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, а його батьками являються сторони по справі./а.с.4/.

Як вбачається з копії довідки ЖБК "Юність" від 15.03.2007 року № 37 неповнолітній син проживає разом із батьком - позивачем по справі та перебуває на його утриманні, що стверджено і в ході судового розгляду.

Згідно ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди - кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.

Згідно ст. 166 СК України, незважаючи на те, що відповідачка позбавлена батьківських прав, вона не звільняється від обов"язку щодо утримання дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживаює разом із батьком, позивачем по справі та перебуває на його утриманні, - не надає, згоди щодо утримання дитини між, сторонами не досягнуто, а отже кошти на утримання дитини ( аліменти) слід присудити за рішенням суду.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує внатурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів непрацездатних батьків; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв"язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Позивач по справі не подав суду жодних доказів того, що він вживав будь-яких заходів для одержання аліментів з відповідачки за минулий час, тому суд вирішив відмовити позивачу в частині позову стягнення аліментів за період з 10.04.2003 року по 19.03.2007 року.

Враховуючи матеріальне становище сторін, вимоги позивача; беручи до уваги рівень мінімальної заробітної плати та прожитковий мінімум на особу, суд приходить до висновку що з відповідачки слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої

3

дитни - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - аліменти у твердій грошовій сумі - в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 19.03.2007 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття, в решті позову відмовити.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць, а саме, 200 грн.

Відповідності до вимог ч.3 ст. 81 та ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 174,224, 367 ЦПК України, ст. ст. 166,180,182, Ї84,191 Сімейного Кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Ковель, мешканки АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 200 грн., щомісячно, починаючи з 19.03.2007 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий, збір в розмірі 51 / п'ятдесят одна / грн. та 30 / тридцять/ грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми платежу за один місяць, а саме - в розмірі 200 (двісті) грн., - підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.