Справа № 2-647 /09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

м. Донецьк 5 березня 2009 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Тараньової B.C.,

при секретарі: Рачек А.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2009 року позивачка звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 16 січня 1982 року, про що у відділі записи актів громадянського стану Будьоннівського райвиконкому м. Донецька зроблено актовий запис № 26. Від шлюбу мають повнолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але відповідач відмовляється звернутися до відділу РАЦС для розірвання шлюбу. Спільне життя не складається у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, постійними конфліктами, сварками, втратою почуття кохання. Шлюбні стосунки припинялися ще у вересні 2008 року.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, в обгрунтування яких дали пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 16 січня 1982 року, про що у відділі записи актів громадянського стану Будьоннівського райвиконкому м. Донецька зроблено актовий запис № 26, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_3.

Як вбачається із свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом ЗАГС Будьоннівського райвиконкому м. Донецька 4 січня 1983 року, ОСОБА_3 Д та ОСОБА_1 мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів до примирення подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 N 11 проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу виникли погані стосунки, з вересня 2008 року вони не проживають однією родиною, неповнолітніх дітей не мають, жоден з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. За таких обставин суд дійшов до висновку, що спільне проживання подружжя не можливе. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини розладу, тривалість їх окремого проживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.

При прийнятті рішення про розподіл судових витрат та витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу, суд бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє матеріальне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача, витрати, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу - на відповідача.

На підставі викладеного. керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 109-112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 16 січня 1982 року у відділі записи актів громадянського стану Будьоннівського райвиконкому м. Донецька, актовий запис № 26, -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу: стягнути з ОСОБА_3 до доходу держави держмито у розмірі 8 грн. 50 коп., ОСОБА_1 - звільнити від сплати державного мита.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.