Справа № 2-536/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
м. Донецьк 20 березня 2009 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Тараньової B.C.,
при секретарі: Рачек А.В.,
за участю представника позивача: Князевої В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення суми заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору № 2126 Н від 12 жовтня 2006 року та стягнення суми заборгованості за кредитним договором у сумі 36102 грн. 08 коп.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 12 жовтня 2006 року між ним і ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 2126 Н, згідно з яким він надав відповідачу кредит за програмою кредитування „Швидка фінансова допомога" у сумі 15000 гривень зі сплатою процентів у розмірі 0, 0001 % річних з кінцевим терміном повернення 12.10.2009 року. 12 жовтня 2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н, предметом якого є надання поруки ОСОБА_3 перед Банком за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.
ОСОБА_2 не виконує кредитні зобов’язання належним чином, в зв’язку з чим має загальну заборгованість за кредитним договором в сумі 36102 грн. 08 коп., яка складається з наступного:
14796 грн. 50 коп. - заборгованість за кредитом;
• - 5962 грн. 50 коп. - заборгованість по комісії;
• - 9415 грн. 86 коп. - пеня за порушення строків погашення кредиту;
• - 5927 грн. 22 коп;. - пеня за порушення строків погашення відсотків.
У судовому засіданні представник позивача - Князева В.О., що діє за дорученням юридичної особи, підтримала’заявлені вимоги, уточнила, що сума у розмірі 5927 грн. 22 коп. - є пенею за порушення строків погашення комісійної винагороди, пояснивши, що на підставі кредитного договору № 2126 Н, укладеного 12 жовтня 2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_2 останній у той же день отримав кредит на споживчі цілі у умі 15 000 гривень зі сплатою процентів у розмірі 0, 0001 % річних з кінцевим терміном повернення 12.10.2009 року, сплативши лише суму комісійної винагороди у розмірі 862, 50 грн. та суму щомісячних платежів у розмірі 203, 50 грн. На неодноразові письмові вимоги позивача про сплату суми заборгованості відповідач не відреагував. Поручитель ОСОБА_3 також був повідомлений Банком, про необхідність погашення заборгованості по кредиту листами № 04/5926-2 від 21.02.09, № 04/6961 та № 04/6962 від 24.04.2007, але на письмові звернення Банку не відповів, заборгованість по кредиту не сплатив, тому просить розірвати кредитний договір № 2126 Н, укладений 12 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість в загальній сумі 36102 грн. 08 коп., сплачені при звертанні до суду судові витрати у сумі 391, 02 грн.
Відповідачи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за викликом до суду не з’явились, хоча про день і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.
12 жовтня 2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2126 Н, яким встановлені процедура та умови надання позивачем кредиту відповідачу в сумі 15000 грн. Згідно з п. 3.2. цього договору кредит надається на строк до 12 жовтня 2009 року, процент за користування кредитом відповідно до п. 2.1. договору складає 0, 0001 % річних. Відповідно до п. 3.3. договору платежі по погашенню кредиту здійснюються щомісячно у сумі 417 грн. (ануїтетний платіж), крім цього, відповідно до п. 4.7. договору щомісяця, в строк з „1" по „10" число, сплачується комісійна винагорода за надання кредитних ресурсів у сумі 262, 50 грн. Згідно з п. 6.1. договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та (або) сплати процентів, комісійної винагороди, передбачених договором, позичальник сплачує пеню у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Як вбачається з меморіального ордеру № 4 від 12 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 15000 грн., але його погашення відповідно до умов договору у встановлені договором строки не здійснював, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитним договором № 2126 Н станом на 01.12.2008, згідно з яким сума кредиту, що залишилась неповернутою відповідачем складає 14796 грн. 50 коп. сума заборгованості по комісії становить 5962 грн. 50 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 9415 грн. 86 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 5327 грн. 22 коп.
У зв’язку з укладенням 12 жовтня 2006 року між Банком і ОСОБА_2 договором виникли кредитні правовідносини, зобов’язання по яких необхідно виконувати відповідно до положень ЦК України.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Позивач узяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі, виплатив позичальнику у той же день суму кредиту, перерахувавши її на банківській рахунок відповідача. Зі своєї сторони ОСОБА_2 умови зазначеного договору не виконав, суму кредиту не погашає і не сплачує плату за користування коштами, у зв’язку з чим станом на 01 грудня 2008 року утворилась заборгованість: по кредиту - 14796 грн. 50 коп., по комісійній винагороді - 5962 грн. 50 коп., які дотепер відповідачем не сплачені.
Пунктом 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що у випадку порушення боржником зобов’язання він повинний сплатити кредитору пеню, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожній день прострочення виконання.
За невиконання умов договору відповідачу нарахована пеня по відсоткам в розмірі, передбаченому в п. 6.1 договору, що складає - 9415 грн. 86 коп. - пеня за порушення строків погашення кредиту та 5927 грн. 22 коп. - пеня за порушення строків погашення комісійної винагороди.
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилася у ОСОБА_2, і нарахованої пені. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Суд вважає, що порушення відповідачем ОСОБА_2 договору є істотними, тому що внаслідок завданої його діями шкоди "Банк" значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
12 жовтня 2006 року між позивачем і ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/№, яким він поклав на себе відповідальність за виконання боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору. Відповідно до п. 2.2. цього договору ОСОБА_3 відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник ОСОБА_2
Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 540 ЦК України якщо у зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, суд визнає, що відповідачі в однобічному порядку не виконують покладені на них умовами кредитного договору та договору поруки зобов’язання по поверненню кредиту та оплаті за користування грошима, тому позовні вимоги про дострокове розірвання договору та стягнення з них солідарно на користь позивача суми заборгованості разом з належними відсотками та пенею підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі 361 гривня 02 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 530, 540-544, 550, 551, 554, 611, 1054 Цивільного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Кредитний договір № 2126 Н, укладений 12 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії „Донецьке РУ" (рахунок № 290910350980, МФО 335816, код ЄДРПОУ 25795288):
• - заборгованість за кредитним договором № 2126 Н від 12 жовтня 2006 року у сумі 18051 (вісімнадцять тисяч п’ятдесят одна) гривня 04 копійки;
• - судовий збір в розмірі 180 (сто вісімдесят) гривень 51 копійка;
• - витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15 (п’ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії „Донецьке РУ" (рахунок № 290910350980, МФО 335816, код ЄДРПОУ 25795288):
• - заборгованість за кредитним договором № 2126 Н від 12 жовтня 2006 року та договором поруки від 12 жовтня 2006 року у сумі 18051 (вісімнадцять тисяч п’ятдесят одна) гривня 04 копійки;
• - судовий збір в розмірі 180 (сто вісімдесят) гривень 51 копійка;
• - витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15 (п’ятнадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.