ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-972/10/0211
Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області у якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити підвищення до пенсії у розмірі одної мінімальної заробітної плата у відповідності зі ст.ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов’язати доплачувати щомісячно 30 % до пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та перерахувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофо»у розмірі 15% мінімально пенсії за віком.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав нарахувати та доплатити до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.04.2010 року, зобов’язав перерахувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофо»у розмірі 15% мінімально пенсії за віком з 26.04.2010 року та визнав бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язав провести перерахунок пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 26.04.2010 року з урахуванням вже проведених виплат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в Вінницькій області та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області та отримує пенсію згідно з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснюються підвищення у розмірі одної мінімальної заробітної плата.
Всупереч ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону , а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач є дитиною війни, а нарахування та виплата доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснювалися не в повному обсязі.
Позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Тому і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, але з урахуванням строку звернення до суду. Обґрунтування апеляційної скарги до уваги не приймаються та спростовуються вище викладеним.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин, –залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області, –без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді /підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
/підпис/ Залімський Ігор Геннадійович
Копія вірна:
Секретар: