Справа №1-55-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Горохів                                                                                          14 травня 2007 року

Горохівський районний суд під головуванням

судді                                                                                                   Чонки В.В.,

за участю секретаря                                                                         Сівохи Н.М.,

прокурора                                                                                         Овсієнка С А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Горохові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с.Колодеже, Горохівського району, українця, гр..України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого завскладом ТзОВ «Городище», Луцького району, мешканця с.Новосілки, Горохівського району, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2

встановив :

ОСОБА_1. 15 жовтня 1998 року прийнятий на посаду завідувача складом Горохівської сортовипробувальної станції, що в с.Звиняче, Горохівського району. Будучи наділеним адміністративно-господарськими повноваженнями, являючись службовою особою, в період 2005 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч покладених на нього обов»язків по зберіганню, видачі товарно-матеріальних цінностей, умисно допустив розтрату ввіреного йому на зберігання майна: цукру-піску в кількості 7.894 кг., чим спричинив Волинському державному центру експертизи сортів рослин збитків на загальну суму 19.971 гривня 98 копійок,

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, суду пояснив, що дійсно з 1998 року по серпень 2006 року працював завідувачем складом Волинського державного центру експертизи сортів рослин, що в с.Звиняче, Горохівського району. При поступленні на роботу між ним та адміністрацією Волинського держекспертцентру був укладений типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей із зазначенням трудових обов»язків. 14 серпня 2006 року на ввіреному йому складі було проведено передачу товарно-матеріальних цінностей, які перебували у його підзвіті. Після передачі було виявлено нестачу цукру-піску в кількості 7.894 кг. на суму 19.971 гривня. Як виникла   нестача   пояснити   не   може,   цукор   не   привласнював,   крадіжок

2

матеріальних цінностей зі складу не було, ключі від дверей знаходилися лише у нього, приміщення складу зачиняється, територія охороняється. Можливо цукор видав, але при цьому документів про відпуск матеріальних цінностей не оформив.

Факт скоєння злочину підсудним стверджується показаннями представника цивільного позивача, показаннями свідків, актом передачі матеріальних цінностей від 14 серпня 2006 року, інвентаризаційним описом № 3 товарно-матеріальних цінностей та іншими матеріалами справи.

Так,            представник             цивільного              позивача             Волинського

держекспертцентру,ОСОБА_9. в судовому засіданні пояснив, що в кінці липня 2006 року підсудний звільнився з роботи із приводу цього за наказом начальника держекспертцентру було створено комісію для проведення прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей з підзвіту ОСОБА_1. іншій особі, яка виявила нестачу цукру-піску в кількості 7.894 кг. На суму 19.971 грн. 98 коп. Підсудний факт нестачі визнав, проте джерело виникнення ії не вказав. Просить з винного стягнути в користь Волинського держекспертцентру суму спричинених збитків в 19.971 грн. 98 коп.

Свідок ОСОБА_2в судовому засіданні пояснив, що дійсно в ході проведеної інвентаризації' товарно-матеріальних цінностей на складі завідувача ОСОБА_1. було виявлено нестачу 7.894 кг цукру-піску на суму 19.971 грн. Підсудний пояснював, що несвоєчасно прозвітував у бухгалтерію господарства про рух матеріальних цінностей і загубив розхідні документи. Він особисто запропонував підсудному провести взаємозвірки з особами яким відпускав зі складу цукор. Тривалий час підсудний зволікав з наданням підтверджуючих документів про розхід цукру. В серпні 2006 року після звільнення з роботи підсудного, було проведено передачу складу іншій особі. При цьому повторно було зафіксовано в підзвіті підсудного нестачу цукру в кількості 7.894 кг. У вересні 2006 року,ОСОБА_1у надсилалось повідомлення щодо визначення порядку відшкодування нанесених матеріальних збитків Волинському облдержекспертцентру з прибуттям його в адміністрацію на 10 годину 15 вересня 2006 року. В разі неявки матеріали будуть передаватись в правоохоронні органи для відшкодування збитків в примусовому порядку. Проте бажаних наслідків не настало.

ОСОБА_3, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що при виявленні нестачі цукру в кількості 7.894 кг. підсудний пояснював, що нестача виникла в зв»язку з тим, що він не зробив проводки по документах складського обліку цієї кількості виданого цукру. Вона як головний бухгалтер повідомила про це начальника центру ОСОБА_2. Начальник ОСОБА_1дав достатньо часу, щоб останній або знайшов документи про видачу цукру або добровільно відшкодував виявлену нестачу. Вона особисто неодноразово перевіряла всі бухгалтерські документи щодо руху товарно-матеріальних цінностей по складуОСОБА_1а, проте жодних документів, які б стверджували здійснення операцій з такою кількістю

3

цукру виявлено не було. Волинський держекспертцентр такої кількості цукру в 2005 , в 2006 роках не видавав.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7в суді, будучи допитаними в якості свідків пояснили, що вони були членами комісії при передачі складу товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_1ОСОБА_8 В ході передачі було підтверджено факт нестачі цукру в кількості 7.894 кг. на суму 19.971 грн.ОСОБА_1 пояснював, що не провів по складському обліку операції про видачу такої кількості цукру і не здав до бухгалтерії підтверджуючих документів.

Копією типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.13) стверджується, що підсудний ОСОБА_1. як завідувач складу виконував роботу пов»язану з зберіганням, відпуском матеріальних цінностей, а саме: зерно, цукор, запчастини, господарські та будівельні матеріали.

З копії акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 14.08.2006 року (а.с.15) вбачається, що на момент передачі матеріальних цінностей ОСОБА_1за ним рахувалась нестача цукру в кількості 7.894 кг. Підпис про здачу цінностей підсудного в акті мається.

Інвентаризаційним описом за № 3 від 27.12.2006 року (а.с.32-33) встановлено, що на складі Волинського держекспертцентру підвідомчому ОСОБА_1виявлено нестачу цукру-піску кількістю 7.894 кг.

Довідкою Горохівського РВ УМВС України у Волинській області (а.с.36) стверджується, що протягом 2005 року Волинський держекспертцентр по факту крадіжок товарно-матеріальних цінностей з заявами не звертався.

Аналізуючи матеріали справи досліджені в суді, в їх сукупності, суд вважає, що зібраними в справі доказами та матеріалами справи вина підсудного ОСОБА_1. повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст.. 191 ч.2 КК України як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

З матеріалів справи вбачається, що підсудний перебував на посаді завідувача складом Волинського облдержцентру експертизи сортів рослин з 1998 року по серпень 2006 року і згідно типового договору виконував трудові обов»язки по зберіганню, відпуску матеріальних цінностей : зерна, цукру, запасних частин, господарських і будівельних матеріалів ніс повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну господарству внаслідок порушення покладених на нього трудових обов»язків і був зобов»язаний вчасно повідомляти адміністрацію центру експертизи про всі обставини, що ставили під загрозу забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати звіти про їх рух та залишок.

Після виявленого інвентаризацією матеріальних цінностей в грудні 2005 року нестачі цукру, підсудному адміністрацією господарства був даний чималий строк для встановлення обставин виникнення нестачі, відшукування документів про рух матеріальних цінностей, а при неможливості встановити

4

зазначене і погасити спричинені збитки. Окрім цього, самОСОБА_1 стверджував, що відпуск матеріальних цінностей зі складу проводив виключно сам, нікому з працівників ключів від складу не передавав, ніхто на робочому місці його не підміняв, пропажі матеріальних цінностей за час його роботи завідувачем складом не виявляв. Документи на відпуск матеріальних цінностей заповняв сам і періодично здавав їх у бухгалтерію для проведення звітів. Отже причетність інших осіб до виявленої нестачі цукру встановити неможливо, а невизнання вини підсудним у вчиненні розтрати чужого майна суд розцінює як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності.

Волинський держекспертцентр є суб»єктом господарювання державного сектору економіки, фінансування якого здійснюється з державного бюджету і нанесені відповідачем майнові збитки зачіпають інтереси держави, а відтак відшкодовуються в повному обсязі з винного.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, всі обставини справи, його особу.

Підсудний ОСОБА_1. раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю мешкання характеризується позитивно і суд вважає за можливе обрати йому покарання буз ізоляції від суспільства з застосуванням ст.. 75 КК України.

Обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання, суд не вбачає. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 191 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

не виїжджати за межі України   на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи   про зміну місця проживання, роботи, навчання;

періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Цивільний   позов   заявлений   представником   цивільного   позиваюча задовольнити повністю як такий, що знайшов своє повне ствердження в суді.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь Волинського   обласного  державного  центру  експертизи   сортів  рослин   з

5

державного інспекцією з охорони прав на сорти рослин Волинської області суму спричинених збитків завданих злочином у 19.971 (дев»ятнадцять тисяч дев»ятсот сімдесят одна) гривня 98 копійок.

На вирок суду може бути подано апеляцію до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, через Горохівський районний суд, протягом п"ятнаддяти діб з моменту проголошення вироку.