ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1203/10/0206
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальська І.А.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни починаючи з 09.07.2007 року по 25.08.2010 року
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 6 грудня 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії УПФ в Замостянському районі м. Вінниці та зобов’язано останнього нарахувати та виплатити ОСОБА_3, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30% соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 09 травня 2010 року. та здійснити відповідні виплати на користь позивачки за виключенням виплаченого підвищення до пенсії. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 6 грудня 2010р., як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду від 6.12.2010 року підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом І інстанції, позивач має статус дитини війни, у зв’язку з чим на нього поширюється дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка передбачає, що з 01.01.2006 року позивачу повинно бути нараховане та підлягає виплаті щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Враховуючи строки звернення до суду визначені ч. 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 09.05.2010 року, оскільки позов подано до суду 09.11.2010 року.
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір мінімальної пенсії у 2010 році становив: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав. Всупереч ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ “Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та протиправність дій відповідача щодо виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі меншому ніж встановлено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. За таких обставин вірним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача зробити перерахунок та виплату цієї допомоги в належному розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,- У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці , – залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м. Вінниці, –
без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді /підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
/підпис/ Залімський Ігор Геннадійович
Копія вірна:
Секретар: