Справа № 2-п-1/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:
судді - Теренчук Ж.В.,
при секретарі - Ніколас CO.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до Кучурганської сільської ради,
Роздільнянської районної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та
моральної шкоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кучурганської сільської ради про стягнення завданої по вині відповідача матеріальної шкоди в сумі 3014,55 грн та моральної шкоди в сумі 2000 грн в результаті підтоплення його будинку та присадибної земельної ділянки в вересні 2002 року.
Відповідач Кучурганська сільська рада позов не визнали.
Ухвалою суду 18 жовтня 2005 року до участі у справі в якості співвідповідача притягнено Роздільнянську районну державну адміністрацію.(а.с.51)
Відповідач Роздільнянська районна держадміністрація позов не визнала.
В судовому засіданні преставник позивача ОСОБА_2 , яка діяла на підставі доручення (а.с.26) позов підтримала, суду пояснила, що в результаті виходу із ладу одного із насосів насосної станції, яка знаходиться на балансі Кучурганської сільської ради восени 2002 року було підтоплено водами Кучурганського водосховища будинок ОСОБА_1 та присадибну ділянкуАДРЕСА_1, чим було завдано матеріальну шкоду на суму 3014,55 грн. Кучурганська сільська рада не прийняла заходів по ремонту насосної станції та зниженню рівня води в водосховищі, тому по їх вині завдано ОСОБА_1 матеріальну шкоду. З 2002 року Кучурганська сільська рада відмовляється провести йому відшкодування завданої шкоди, мотивуючи свою відмову відсутністю коштів. В зв"язку з цим ОСОБА_2 було завдано моральну шкоду, в рахунок відшкодування якої він просить стягнути 2000 грн, так як до цього часу він не отримав відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, вимушений звертатися до судових інстанцій за вирішенням спору.
Кучурганська сільська рада в особі сільського голови Левицького А.П. позов не визнали, пояснивши, що дійсно насосна станція знаходиться на утриманні сільської ради, однак в бюджеті ради коштів на її утримання не вистачає. В 2001 році вийшов з ладу один із насосів станції, на ремонт якого потрібно було біля 40 тисяч грн. Ними було всі можливі способи запобігти підтопленню, шляхом звернення до рад вищих рівнів про надання необхідних коштів для ремонту непрацюючого насосу. Однак коштів на ремонт вони не отримали, тому восени 2002 року водами Кучурганського водосховища було підтоплено 13 будинків жителів с.Кучурган. Крім цього важають, всі витрати в наслідок
2
даної надзвичайної ситуації повинні бути проведені із резервного фонду Роздільнянської районної держадміністрації.
Відповідач Роздільнянська районна державна адміністрація в особі представника Платики В.М. позов не визнали, посилаючись на те, що вини адміністрації в підтопленні будинків не має і тому відшкодування збитків повинно бути проведено за рахунок коштів місцевого бюджету.
Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на території Роздільнянського району Одеської області на кордоні з Молдовою знаходиться Кучурганське водосховище, яке було створено при будівництві Молдавської ДРЕС.
З метою недопущення підтоплення земель населених пунктів Роздільнянського району, які розташовані на березі водосховища в с.Кучурган та смт Лиманське була створена система дренажних каналів та обладнано три насосних станції, які складають разом з ДРЕС єдину технологічну систему, так як завдяки водосховищу та дренажній станції забезпечується робота Молдавської ДРЕС.
В 1997 році по ініціативі Одеської обласної державної адміністрації було вирішено питання передачі насосних станцій Кучурганського водосховища на баланс господарств Роздільнянського району, для чого було створено робочу групу і по акту прийому передачі в грудні 1998 року станції було передано на баланс Кучурганської сільської ради, на якому вони знаходяться по теперішній час.
Дані обставини підтверджуються актом прийому передачі від грудня 1998 року, підписаним представниками обох сторін в тому числі Кучурганською сільською радою, яка прийняла даний об"єкт від АОЗТ „Молдавська ДРЕС"(а.с. 158,159).
Фактично з того часу дані насосні станції знаходились на утриманні Кучурганської сільської ради, радами вищих рівнів допомога на їх утримання не надавалась, а Кучурганська сільська рада проводила утримання часткове в межах наявного фінансування.
Як результат на насосній станції №3 в 2001 році вийшов із ладу один із насосів, в вересні 2002 року - частково другий насос, і як наслідок було підтоплено 13 будинків мешканців с.Кучурган Рздільнянського району , в тому числі і будинок ОСОБА_1, розташований по АДРЕСА_1.
Дані обставини підтверджено актом від 19 квітня 2002 року , складеного комісією за участю Кучурганського сільського голови Левицького А.П., депутатів Кучурганської сільської ради та електромашиніста насосної станції , згідно якого станом на квітень 2002 року зафіксовано , що один із насосів знаходиться в неробочому стані, а другий насос в аварійному стані.(а.с.157)
В результаті підтоплення ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 3672 грн, що підтверджується актом про заподіяння матеріальної шкоди від 23 вересня 2002 року в результаті підтоплення його будинку та присадибної ділянки, складеним комісією за участю представників Кучурганської сільської ради та ОСОБА_1(а.с.6)
Відповідач Кучурганська сільська рада не заперечували в судовому засіданні ті обставини, що порушення системи дренажу сталося в результаті виходу із ладу відкачуючи насосів, але пояснювали , що дані обставини виникли не по вині сільської ради, а в зв"язку з відсутністю коштів в місцевому бюджеті на їх ремонт.
Суд вважає, що дана шкода була завдана ОСОБА_1 в результаті бездіяльності Кучурганської сільської ради, яка здійснювала експлуатацію даних насосних станцій,
3
щодо вирішення питання фінансування даного об"єкту та утримання його в належному стані , виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння , користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції з цим майном.
Крім цього відповідно до п.9 ст.60 Закону сільські ради мають право вносити пропозиції щодо передачі або продажу у комунальну власність об"єктів , що належать до державної або іншої форм власності.
Судом встановлено, що насосна станція Кучурганського водосховища була передана Кучурганській сільській раді ще в 1998 році, з того часу Кучурганською сільською радою здійснювалася їх експлуатація та здійснювалися витрати з місцевого бюджету в межах наявних коштів.
Між тим даний об"єкт в установленому порядку, а саме рішенням Кучурганської сільської ради на баланс Кучурганської сільської ради прийнятий не був до 2004 року, як і не було прийнято жодного рішення сільської ради щодо визначення статусу даного об"єкта відповідно до ст..60 Закону України „Про місцеве самоврядування".
Як наслідок , в бюджетах Кучурганської сільської ради, в тому числі в бюджеті на 2002 рік не були відображені реальні витрати , необхідні на утримання даної насосної станції.
Відповідно до ч.3ст..66 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" у разі коли не забезпечується у місцевому бюджеті покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій субвенцій, субсидій відповідно до закону .
При таких обставинах в 2001-2002 роках ради вищого рівня , як і держава, не мали змоги відповідно до законодавства щорічно виділяти дотації , субвенції на утримання даного об"єкту в зв"язку з відсутністю необхідних коштів у місцевому бюджеті, так як ці витрати про формуванні місцевого бюджету не були відображені у його видатковій частині.
Також судом встановлено, і дані обставини сторони не заперечували, що підтоплення будинків в с.Кучурган, в тому числі будинку ОСОБА_2 мали місце, але в меншому масштабі і в попередніх роках, тобто до осені 2002 року.
Відповідно до ст..8 Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" інформацію у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру становлять відомості про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.
Інформація у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад у цій сфері є гласними і відкритими, якщо інше не передбачено законом.
4
Між тим Кучурганською сільською радою тривалий час не ініціювалися пропозиції перед компетентними органами про введення в даному регіоні режиму надзвичайної ситуації відповідно до законодавства, рішення по цим питанням не приймалися.
Лише після звернення мешканців села Кучурган з заявами про підвищення рівня води в дренажному каналі та загрозу підтоплення в квітні 2002 року , Кучурганська сільська рада почала листами зверталася в компетентні органи про необхідність ремонту насосів та просили виділити кошти на ремонт дренажної системи та передбачити ці витрати в 2003 році.(а.с.13,16.17,19 ,20,21)
Фактично кошти з бюджетів вищих рівні на утримання дренажної системи почали виділятися в 2003 році і перераховувалися на рахунки Кучурганської сільської ради.(а.с.40,47,51). Мало місце виділення коштів із бюджетів вищих рівнів і в 2007 році.
Тому суд вважає, що вина Кучурганської сільської ради в заподіянні збитків ОСОБА_1 підтопленням його будинку доведена, так як з боку ради, як органу місцевого самоврядування мала місце протиправна бездіяльність щодо вирішення проблем схоронності житла мешканців громади, в тому числі ОСОБА_1, шляхом забезпечення безперебійної роботи та належного технічного стану насосної станції Кучурганського водосховища.
Відповідно до ст.,440 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла в повному обсязі.
Тому суд вважає, що з Кучурганської сільської ради належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, зхавданоъ пыдтопленням житла, яка згыджно акту складає 2610 грн з урахуванням індексу інфляції відповідно до Закону України „Про індексацію грошових коштів громадян" за 2002-2005 роки в сумі 3014,55 грн:
За жовтень грудень 2002 року - 101,6, за 2003 рік 99,4: за 2004 рік -108,2: січень-травень 2005 року - 105,7 .(зав вказаний період індекс інфляції склав-115,5)
Відповідно до ст..440-1 ЦК України в редакції 1963 року , а також ст.. 1167 ЦК України в редакції 2003 року моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Суд вважає, що позивачу завдано моральну шкоду діями відповідача Кучурганської сільської ради, так як не були захищені його права органом місцевого самоврядування, не забезпечено схоронності його житла, не прийнято належних способів своєчасного відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди, в зв"язку з чим він вимушений звертатися тривалий час за захистом порушених прав в судові органи. Це викликало в неї нервові стреси, порушення нормального способу життя зважаючи на її вік та матеріальне становище, а також ті обставини, що позивач є інвалідом 2-ї групи (а.с.17)
Тому чуд вважає, що в частині відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди його вимоги підлягають задоволенню і з Кучурганської сільської ради належить стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Також суд вважає, що в позові до Роздільнянської районної державної адміністрації належить відмовити, так як судом не встановлено вини адміністрації в заподіянні шкоди позивачеві підтопленням її будинку в вересні 2002 року.
Судовий збір складає 59,50 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду в сумі 51 грн , в зв"язку з задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача Кучурганської сільської ради на користь держави в сумі 8,50 грн та на користь позивача в сумі 51 грн .
5
Крім цього в рахунок відшкодування витрат по оплаті юридичної допомоги адвоката згідно квит № 1052 від 21.06.2005 року на користь позивача з Кучурганської сільської ради належить стягнути 50грн.(а.с.19)
На підставі ст..60,66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , ст..8 Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ,ст.440,440-1 ЦК України в редакції 1963 року, керуючись ст. 11, 158-162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Кучурганської сільської ради, Роздільнянської районної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з Кучурганської сільської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 3014,55 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн, витрат по сплаті судового збору 511 грн, витрат по оплаті юридичної допомоги адвоката 50 грн.
Стягнути з Кучурганської сільської ради на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
В позові до Роздільнянської районної державної адміністрації відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через сд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.