Справа № 2-1549/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "1" червня 209 р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі: судді - Юр’євої Т.І., при секретарі — Власенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що вона є власником домоволодіння за адресою м. Донецьк, вул. Узловая, 159 на підставі договору дарування від 6.07.1991 року.

22 квітня 2008 р. вона з відповідачем уклали усній договір найму жилого приміщення, згідно якого відповідач за її згодою був зареєстрованій у цьому будинку, поселився в ньому і користується жилою кімнатою у прибудові (флігелі).

У неї є родичка — дружина її брата, яка є паралізованою особою. У літку вона поселяє цю родичку у прибудову (флігель).

Відповідача вона попереджала про звільнення займаної кімнати, та про виселення, оскільки житлова кімната її потрібна для власного користування.

Відповідач зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 без її дозволу продовжують користуватися вказаним приміщенням.

Позивачка вказує, що вона позбавлена можливості користуватися своєю власністю, оскільки тому заперечує відповідач, якій за її проханням не бажає добровільно виселитися з вказаного будинку, хоча підстав для його подальшого законного проживання у вказаному будинку не має.

Позивачка просить виселити відповідача з неповнолітнім сином з належного її на праві власності будинку за вищевказаною адресою без надання іншого житлового приміщення.

У судовому засіданні позивачка підтримала свій позов повністю, суду пояснила, що відповідач у квітні 2008 р. звернувся до неї з проханням прописати його у її будинку з метою отримання паспорту. 22.04.2008 р. вона його прописала у вказаному будинку. В осені 2008 р. відповідач самовільне вселився до будинку зі своїм неповнолітнім сином. Вони стали проживати у кімнаті у флігелю. З початку 2009 р. вона стала просити відповідача виселитися у будинку до весні, оскільки зайнята ними кімната її необхідна для поселення її хворої родички — ОСОБА_5, яка паралізована. Відповідач ні за що не платить, розводить голубів. В останній час він став грубий до неї, його проживання не можливе, оскільки житлова кімната потрібна для її власних потреб. Позивачка в судовому засіданні стверджувала, що ніяких грошей від відповідача за прописку чи користування жилим приміщенням вона не брала.

Відповідач з позовом не згодний, суду пояснив, що 22.04.2008 р. позивачка сама зареєструвала його у своєму будинку. Він поселився у флігелю по АДРЕСА_1 зі згоди позивачці, відремонтував флігель і проживав з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він сплачував позивачці за прописку 7000 доларів США і за проживання - від 100 до 900 гр. ОСОБА_6 з флігелю він не згодний, оскільки позивачка не віддає гроші. Вона у весні 2009 р. поселила у флігель ОСОБА_5, яка паралізована, а він з сином займає складову. Ніяких документів про сплачені позивачці гроші він не має.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно договору дарування, посвідченого державним нотаріусом 4-ої Донецької нотаріальної контори від 6 липня 1991 року, ОСОБА_7 належить домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 у Кіровському районі м. Донецька.

Відповідно даних домової книги за адресою АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у вказаному будинку з 22.04.2008 року.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили, що в осені 2008 р. відповідач з неповнолітнім сином вселився и проживає у флігелю до будинку за вищевказаною адресою. Флігель складає з однієї жилої кімнати. У самому будинку є тільки одна жила кімната, де проживає сама позивачка. Позивачка за 3 місяця попереджала відповідача про виселення, оскільки кімната у флігелю потрібна для хворої родички - ОСОБА_5, яка паралізована. У наступний час відповідач грубить позивачці, відмовляється виселятися, та перешкоджає її користуватися флігелем.

Ніхто із свідків не підтвердив, що відповідач сплачував позивачці якісь гроші.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що відповідач перешкоджає позивачці, як законному власнику вищевказаного будинку, здійснювати свої права щодо нього та проживати в ньому. Відповідач у добровільному порядку виселятися не бажає, тому суд вважає, виселити

відповідача з неповнолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 без надання іншого житлового приміщення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 391 ЦК України, ст. ст. 168, 169 ЖК України, ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 без надання іншого житлового приміщення.

Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.