ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/7405.05.11

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1  

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік-Макс"     

про стягнення заборгованості 31 138,52 грн.

                                                                                                         Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2.- довіреність № 445 від 01.03.2011р; ОСОБА_1.- приватний підприємець;

відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Макс" про стягнення заборгованості 31 138,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 18-1-1 на виконання підрядних робіт від 18.05.2010р. частково не оплатив виконані позивачем роботи, заборгувавши 28 884,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 28 884,00 грн. - боргу, 2 254,52 грн. - пені,  а також понесені ним по справі господарські витрати 4000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 316,05 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 28.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 14.04.2011.

14.04.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу  ухвали суду. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.05.2011.

В судове засідання 05.05.2011 представник відповідача повторно не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 13.04.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.03.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача  в судовому засіданні 05.05.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -      

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010р. між сторонами по справі було укладено Договір на виконання підрядних робіт № 18-1-1 (далі по тексту рішення - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався на свій ризик власними силами виконати проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи по влаштуванню систем припливної та витяжної вентиляції (далі –роботи) в приміщеннях закладу громадського харчування за адресою: вул. Грушевського, 2-к в м. Рівне (далі –об'єкт) і передати відповідачеві результат виконаних робіт в установлений строк, а відповідач зобов’язався надати позивачеві доступ до об’єкта, прийняти результат виконаних робіт та оплатити їх вартість відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 2 Договору загальна вартість робіт становить 53 918,00 грн., є твердою та зміні не підлягає.

У відповідності до п. 9.1. Договору виконання робіт або окремих етапів робіт оформляється шляхом підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт. На підставі зазначеного документа відповідач проводить розрахунки з позивачем.

Замовник має право затримати розрахунки за роботи, що виконані позивачем з недоробками та дефектами, які виявлені під час їх прийняття відповідачем ( п. 3.3. Договору).

Судом встановлено, що позивачем належним чином було виконано, а відповідачем прийнято будівельні роботи на загальну суму 53 884,00 грн., що підтверджується наданим суду Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 від 05.07.2010 (належним чином завірена копія акту міститься в матеріалах справи).

Згідно ст. 3 Договору після підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт відповідач оплачує позивачеві відповідну суму за 10 банківських днів наступного місяця після звітного.

У разі закінчення виконання робіт всередині календарного місяця відповідач зобов’язується розрахуватися за виконані роботи за 10 банківських днів з моменту підписання  відповідного акту виконаних робіт.

Однак, відповідач виконав взяті на себе зобов’язання частково, сплативши позивачеві  аванс за виконання підрядних робіт у розмірі 25 000,00 грн., та заборгувавши позивачеві 28 884,00 грн., на підтвердження іншого відповідачем суду не надано жодних доказів.

З матеріалів справи слідує, що відповідач гарантував погасити суму боргу до 30 серпня 2010 року (належним чином завірена копія гарантійного листа №4 від 04.08.2010 наявна у матеріалах справи), однак станом на 22.02.2011 відповідач своїх зобов’язань щодо оплати виконаних будівельних робіт в повному обсязі не виконав, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 61 ЦК України.

Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що позивачем було виконано роботи згідно умов Договору, а відповідачем зазначені роботи було прийнято без будь-яких зауважень, що підтверджується, зокрема, підписаним обома сторонами Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення основного боргу в розмірі 28 884, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 5.3.6 Договору, просить стягнути пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 254,52 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 5.3.6 Договору передбачено, що у разі затримки розрахунків відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2 254,52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Позивач, посилаючись на ст. 44 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі –4000,00 грн., які підтверджується Договором про надання юридичних послуг №б/н від 25.01.2011, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №492 та платіжним дорученням №20 від 22.02.2011, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оскільки матеріалами справи підтверджуються понесені позивачем витрати, на підставі статті 44 ГПК України з відповідача підлягають стягненню 4000,00 грн.- витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

                                            ВИРІШИВ:  

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік-Макс" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 30/32, кім. № 5, код ЄДРПОУ 37033754) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (33016. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код  НОМЕР_1) 28 884 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - боргу, 2 254 (дві тисячі двісті п’ятдесят чотири) грн. 52 коп. - пені,  а також понесені ним по справі господарські витрати 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката, 311 (триста одинадцять) грн. 38 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (33016. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 4 (чотири) грн. 67 коп., перераховане платіжним дорученням № 17 від 22.02.2011 (оригінал знаходиться в матеріалах справи № 7/74).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                            М.М. Якименко