ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/189/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріКириловій Х.Ю.
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/189/11 за позовом Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3(ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу, -
в с т а н о в и в:
04.01.2011 року Північна міжрайонна ДПІ у м. Кривому Розі звернулась з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку 2054,18 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_3 має узгоджену суму заборгованості перед бюджетом з єдиного податку в сумі 2054,18 грн. 00 коп. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача в судове зсідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи в порядку п. 4 ст.122 КАС України.
Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.
Сторони у судове засідання не з’явились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що суб’єкта підприємницької діяльності фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 взято на облік 21.11.2007 р. за № 895-07, є платником податків та інших обов`язкових зборів та платежів згідно з діючим законодавством України.
На дату подання позову до суду, Відповідач перебуває на податковому обліку та здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. Для виду діяльності, зазначеного у заяві, ставка єдиного податку становила 200 грн. 00 коп. на місяць.
Відповідно до розрахунку Північної МДПІ у м. Кривому Розі щодо СПД ОСОБА_3, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2010 по 31.12.2010 року. Нарахування по єдиному податку за період 01.01.2010 по 31.12.2010 року складають 2200 гривень. Переплата станом на 01.01.2010 року складає 145,82 гривні. Заборгованість перед бюджетом на момент подання позову становить 2054,18 гривень.
Відповідач не сплачував єдиний податок, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 2054,18 грн., яка залишається непогашеною.
Дані правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому на них поширюється норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, який втратив чинність з 01.01.2011 року, а саме з набранням чинності Податкового кодексу України.
Криворізька МДПІ згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року вручено першу та другу податкові вимоги, проте заборгованість не сплачено.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із пунктом 2 частини 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов'язок по сплаті єдиного податку у встановлені строки, а саме, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи відносяться до контролюючих органів - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач податковий борг перед бюджетом в сумі 2054,18 грн. в добровільному порядку не сплатив. Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати сум єдиного податку в розмірі 2054,18 грн.
Згідно з підп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь державного бюджету податкового боргу повністю доведені позивачем, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця – ОСОБА_3(ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3(ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 2054 грн. 18 коп. (Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 34212379700022, код платежу 16050200, Одержувач: УДКУ у Жовтневому районі м. Кривого Рогу ОКПОУ 24237505).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна