ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/1069/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3, довіреність від 31.12.2010 року № 36334/9/10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
11.01.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плати; стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України штраф у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плати; стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України 9 730,00 грн.; конфіскацію гральних автоматів у кількості 6 штук, які на момент вчинення правопорушення були розташовані в Інтернет клубі «Мега геймз» за адресою АДРЕСА_1, та належали фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 НОМЕР_2 2005 рік, 29438, 29431, 29436, 29437, гральний автомат без номеру.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що в результаті огляду приміщення Інтернет клубу «Мега геймз» виявлено шість гральних автоматів у робочому підключеному стані, на яких фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 організована незаконна гральна діяльність у сфері грального бізнесу. Факт проведення забороненої законом діяльності підтверджується протоколам огляду приміщення від 27.10.2010 року, складеного оперуповноваженим податкової міліції Західно-Донбаської ОДПІ за участю двох понятих, поясненням ФОП ОСОБА_4, зошитом, в якому містяться записи та дані по номеру автомату, виграшу, зняття та підзвіт, поясненнями громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та самого ОСОБА_4 Оскільки 25.06.2009 року набрав чинності Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», яким заборонені гральний бізнес та участь в азартних іграх в Україні та передбачена за це відповідальність, до ОСОБА_4 повинні бути застосовані санкції, передбачені цим Законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та крім доводів, викладених в позовній заяві, пояснив, що ОСОБА_4 05.10.2010 року зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради фізичною особою-підприємцем та 10.10.2010 року ним укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Верстатобудівників, р-н ринок Новий для здійснення комерційної діяльності. 27.10.2010 року за адресою орендованого приміщення в інтернет клубі «Мега геймз» працівниками податкової міліції Західно-Донбаської ОДПІ за участю понятих складено протокол огляду, в якому зафіксовано здійснення забороненої гральної діяльності в сфері ігрового бізнесу. Зазначена обставина також підтверджується поясненнями ОСОБА_4, понятих, працівника та відвідувача інтернет клубу, а також зошитом обліку коштів від цієї діяльності. 10.11.2010 року старшим оперуповноваженим сектору ДСБЕЗ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом та 15.11.2010 року ігрові автомати були повернуті ОСОБА_4 під розписку, але зазначена обставина не спростовує факту організації азартних ігор відповідачем..
Відповідач або його представник до суду не з’явилися, відповідач неодноразово належним чином був повідомлений про дачу, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення., які містяться в матеріалах справи. Заперечень або пояснень по суті позовних вимог суду не надав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у своїй сукупності, встановив.
05.10.2010 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради проведено державну реєстрацію ОСОБА_4 як фізичної особи – підприємця.
10.10.2010 року між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_4 приймає в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 27 кв. м. для здійснення комерційної діяльності згідно з діючим законодавством.
27.10.2010 року оперуповноваженим податкової міліції Західно-Донбаської ОДПІ Михайлюк Т.В. за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в присутності оператора ОСОБА_11 було складено протокол огляду, в якому зазначено, що в кіоску з вивіскою Інтернет клуб «Мега геймз», за адресою АДРЕСА_1, знаходяться сім комп’ютерних столів з чотирма комп’ютерами в неробочому стані та шість ігрових автоматів № № 021187 2005 рік, 29438, 29431, 29436, 29437, гральний автомат без номеру, у робочому підключеному до електромережі стані, на яких здійснювалася заборонена гральна діяльність в сфері ігрового бізнесу. Також, в приміщенні Інтернет клубу був виявлений та вилучений зошит на 46 аркушах під назвою «Автомати. Зошит обліку». Крім того, під час огляду клубу здійснювалася фото з’ємка, за наслідками якої до суду надані фото таблиці.
Того ж дня, оперуповноваженими податкової міліції були відібрані пояснення від понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зазначили,що за їх участю було здійснено огляд Інтернет клубу «Мега геймз», під час якого було виявлено шість гральних автоматів в робочому підключеному до електромережі стані, на яких проводилася ігрова діяльність.
Також, 27.10.2010 року пояснення надала ОСОБА_11, яка зазначили, що працює в комп’ютерному клубі «Мега геймз» за запрошенням приватного підприємця ОСОБА_4 без укладення угоди протягом тижня з моменту відкриття клубу. Пояснила, що комп’ютерний клуб працює цілодобово та до її обов’язки входить нагляд за порядком у залі та ігровими автоматами, а також видача грошових коштів у випадку виграшу з боку гравця. Грошові кошти з гральних автоматів забирає ПП ОСОБА_4
Відповідне пояснення про участь у грі також було надано громадянкою ОСОБА_8
15.11.2010 року фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 було надано пояснення, в якому зазначив, що гральні автомати він придбав 20.09.2010 року в місті Харкові за ціною 150 доларів за одиницю у невідомої особи на ім’я ОСОБА_1. Зазначені гральні автомати були установлені в Інтернет клубі за адресою АДРЕСА_1 з метою розваг. Виграшем являлося додатковий час.
10.11.2010 року старшим оперуповноваженим сектору ДСБЕЗ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Шкарупа С.О. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом, оскільки в діях ПП ОСОБА_4 відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 203 КК України, зазначивши у постанові, що в клубі розташовані розважальні атракціони, на яких надаються послуги наступним чином: клієнт придбає гральний час та грає на цьому атракціоні в межах цього часу, під час гри даний час може бути збільшений або зменшений. Після закінчення гри клієнт не отримує виграшу, а отримує чек на хвилини, які він може використати в подальшому, та за правилами гри даний гральний час клієнт не може передавати, продавати або обмінювати іншим особам.
15.11.2010 року ігрові автомати були повернуті ОСОБА_4 під розписку.
Обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству запроваджені Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Статтею 1 цього Закону визначено, що гральний бізнес – діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; а азартна гра – це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Відповідальність за порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» передбачена ст. 3, в якій зазначено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Таким чином, для застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання суду необхідно встановити, чи організовував він будь-яку гру, для участі в якій гравець повинен зробити ставку, чи отримає у випадку виграшу в цій грі гравець виграш (приз), та чи організовано зазначену гру з метою отримання прибутку.
Суд вважає доведеним факт організації фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 за допомогою гральних автоматів азартних ігор, що підтверджується підключеними до електромережі гральними автоматами, його поясненням та поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_8, факт здійснення ставок та отримання за це виграшу (призу), що підтверджується поясненнями відповідача, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, а також обставинами, зазначеними в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, та факт отримання за організацію грального бізнесу прибутку, що підтверджується поясненням ОСОБА_11 та зошитом з обліком ставок та виграшу по кожному автомату.
У суду відсутні підстави вважати, що фізичною особою – підприємцем ОСОБА_13 не допускалося порушень зазначеного вище Закону та суд не вбачає обставин, які б спростовували позицію позивача у спарві, оскільки суд неодноразово викликав для надання пояснень відповідача ОСОБА_4 та в якості свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_8, але зазначені особи до суду не з’явилися, пояснень чи заперечень не надали, а тому суд приймає їх пояснення, відібрані працівниками податкової міліції, які тільки підтверджують факт організації фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 грального бізнесу шляхом організації азартних ігор.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф.
Частиною 2 статті 241 ГК України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Визначаючи розмір прибутку (доходу) від проведення азартної гри, який підлягає стягненню до Державного бюджету України, суд ретельно вивчив записи вилученого зошиту та прийшов до висновку, що врахуванню підлягають записи напроти кожного грального автомату в графі виграш. Шляхом підрахунку сум грошових коштів, зазначених в цій графі, суд вража, що стягненню з відповідача підлягають кошти в розмірі 5 608,00 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій та конфіскацію майна – задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України прибуток (дохід) від проведення азартної гри в розмірі 5 608 грн.
Конфіскувати гральне обладнання – гральні автомати у кількості шість штук, що належать фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4, НОМЕР_2 2005 рік, 29438, 29431, 29436, 29437, гральний автомат без номеру.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 15.04.2011 року.
Суддя
В.В. Горбалінський