УХВАЛА

22 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/2306/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.  суддів Павловського Д.П.,

Турлакової Н.В.

при секретарі -   Кошлі А.О.

за участю:

представника відповідача 1 – ОСОБА_2, довіреність від 10.02.2011 року

представника відповідача 3 – ОСОБА_3, довіреність від 14.12.2010 року  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_4 до  прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровськ , прокуратури м.Дніпропетровська, прокуратури Дніпропетровської області  про зобов"язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до органів прокуратури, в якому, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог від 09.03.2011 року, він просить:

визнати неправомірними те, що його заява від 27.01.2011 року (повідомлення про злочин ОСОБА_5) прокуратура Жовтневого району м. Дніпропетровська розглянула по Закону України «Про звернення громадян», не перевірила по правилам ст. ст. 97-99 КПК України протягом 10 днів з винесенням відповідної постанови, йому не видана його копія та не розглянула об’єктивно та всебічно;

визнати неправомірним, що його скарга від 14.02.2011 року направлена для розгляду в прокуратуру Жовтневого району м. Дніпропетровська та скарга від 13.02.2011 року не перевірена належним чином, в установлений законом строк, йому не надана відповідна відповідь;

зобов’язати прокуратуру міста Дніпропетровська відкликати з прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська скаргу ОСОБА_4 від 14.02.2011 року, розглянути її власними силами, належним чином, в установлений законом строк, надати відповідну відповідь;

зобов’язати прокуратуру Жовтневого району м. Дніпропетровська в 10-денний строк перевірити зазначену заяву від 27.01.2011 року по правилам ст.ст. 97-99 КПК України, з винесенням відповідної постанови, видати її копію, скаргу від 13.02.2011 року перевірити належним чином, в установлений законом строк, надати відповідну відповідь

стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн. плюс 50 грн. за кожен наступний день, починаючи з 10.03.2011 року і до винесення прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська зазначеної постанови.

16.03.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що дана справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки повинна розглядатися за правилами кримінального судочинства.

В судовому засіданні представники прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська та прокуратури Дніпропетровської області заявлене клопотання підтримали та просили суд закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України особи, що беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності. Від прокуратури м. Дніпропетровська заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому, згідно ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі її представника.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, встановив.

Правилами статтей 2 та 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження та що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п. 2 ч. 3 цієї статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Стаття 2 Кримінально-процесуального кодексу України зазначає, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

При цьому норми Кримінально-процесуального кодексу України визначають порядок оскарження дій органів дізнання, слідчого, прокурора до суду.

Таким чином, виходячи з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін та предмету спірних правовідносин, суд вважає, що спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а тому вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності зазначених органів та посадових осіб під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_4 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду є, на його думку, неналежний, з порушенням встановленого порядку та строків, розгляд його скарг та звернень від 27.01.2011 року, 13.02.2011 року та 14.02.2011 року. Тому для правильного вирішення заявленого клопотання суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачами за цими скаргами та зверненнями.

Так, до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся громадянин ОСОБА_4 з заявою від 27.01.2011 року, поданою згідно ст. 95 КПК України, в якій він просить, відповідно до ст. ст. 97, 98 КПК України, порушити відносно ОСОБА_5 та інших винних осіб кримінальну справу за статтями 364, 382 Кримінального кодексу України. Оскільки зазначена заява містить питання щодо перевірки інформації про злочини та порушення кримінальної справи, його позовні вимоги щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська відносно його скарги від 27.01.2011 року повинні розглядатися в межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

13.02.2011 року громадянин ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 97-99, 99-1, 130 КПК України звернувся до прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська зі скаргою щодо неналежної перевірки його заяви від 27.01.2011 року та просить негайно надати йому копії постанов Жовтневої прокуратури.

Оскільки статті 97-99, 99-1, 130 Кримінально-процесуального кодексу України містять порядок розгляду заяв про злочини, порядок порушення кримінальної справи або винесення рішення про відмову в порушення кримінальної справи та вимоги до постанов слідчих чи прокурора та ОСОБА_4 звернувся до прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська саме на підставі цих норм, суд прийшов до висновку, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська за скаргою від 13.02.2011 року регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.

Тому позовні вимоги, які ґрунтуються на скарзі від 13.02.2011 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Скаргою на зловживання службовим положенням від 14.02.2011 року громадянин ОСОБА_4 звернувся до прокуратури Дніпропетровської області, відповідно до якої він вимагає невідкладно винести відповідну постанову відносно його заяви від 27.01.2011 року (про порушення кримінальної справи проти начальника Головного управління юстиції ОСОБА_5) або зобов’язати це зробити прокуратуру Жовтневого району м. Дніпропетровська в найближчі дні, перевірити згадувані матеріали № 115 пр-07, № 46 пр-08, № 140 пр-08, № 38 пр-09, № 222 пр-09, № 128 пр-10 (матеріали перевірок прокуратури Жовтневого району за заявами ОСОБА_4 про злочини), зобов’язати прокуратуру Жовтневого району належним чином розглянути його заяви від 16.04.2009 року та 28.04.2009 року (також про порушення кримінальних справ), усунути інші порушення законодавства та притягнути працівників прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська до дисциплінарної відповідальності.

Вказана скарга від 14.02.2011 року складена на підставі ст. ст. 97-99, 99-1, 100, 130, 227 КПК України, Закону України «Про звернення громадян» та ст. 40 Конституції України та за своїм змістом містить обставини щодо незаконності дій ОСОБА_5, у зв’язку з чим відносно нього повинна бути порушена кримінальна справа, так і щодо незаконних дій прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська при розгляді його заяв про злочини.

Як зазначалося вище, статті 97-99, 99-1, 130 Кримінально-процесуального кодексу України містять порядок розгляду заяв про злочини, порядок порушення кримінальної справи або винесення рішення про відмову в порушення кримінальної справи та вимоги до постанов слідчих чи прокурора. Статті 100 та 227 КПК України встановлюють повноваження прокурора при здійсненні ним нагляду за законністю порушення кримінальної справи та по здійсненню ним нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Тому, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між позивачем та прокуратурою Дніпропетровської області, зміст його звернень та нормативний порядок, на підставі якого він вимагає розгляд скарги, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4, в основу яких покладена скарга від 14.02.2011 року, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також повинні розглядатися за правилами кримінального судочинства.

Посилання позивача в скарзі від 14.02.2011 року як на підставу її розгляду на Закон України «Про звернення громадян» та ст. 40 Конституції України не спростовує висновків суду про непідвідомчість зазначених позивних вимог адміністративному суду з наступних причин.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції. Тому звернення будь-якої особи до компетентних органів в порядку Кримінально-процесуального кодексу України виключає розгляд його звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», що і має місце у випадку звернення ОСОБА_4 до прокуратури Дніпропетровської області зі скаргою від 14.02.2011 року.

Щодо посилання позивача у скарзі на ст. 40 Конституції України, якою передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, суд зазначає, що вказана норма визначає загальні принципи реалізації своїх прав, свобод чи інтересів людиною і громадянином, та жодним чином не протирічить висновкам суду.

20.04.2011 року до суду надійшли пояснення ОСОБА_4 до позовної заяви, які підтверджують висновок суду щодо визначення характеру правовідносин між ним та відповідачами, а, отже, позиція суду про непідвідомчість позовної заяви адміністративному суду є правильною.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Оскільки позовна вимога ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди нерозривно пов’язана з вимогами щодо неправомірності дій прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська та прокуратури м. Дніпропетровська, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та не може розглядатися окремо, провадження у справі щодо стягнення моральної шкоди підлягає закриттю.

Аналогічна правова позиція щодо підвідомчості справ викладена в спільному інформаційному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2011 року № 334/8/13-11.

Таким чином, суд вважає, що клопотання представника прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статями ст.ст. 4-12, 17, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська, прокуратури міста Дніпропетровська, прокуратури Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська, прокуратури міста Дніпропетровська, прокуратури Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди закрити.

Копію ухвали направити особам, що беруть участь у справі..

Роз’яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 157 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу по закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                        В.В. Горбалінський