ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. Справа № 306/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року по справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі при зверненні до позивача за отриманням державної соціальної допомоги починаючи з травня 2006 року та маючи у власності два транспортні засоби, не вказували в декларації про доходи про наявність у них зареєстрованих двох транспортних засобів. Про вказане позивачу стало відомо після отримання відповіді з УДАІ в Хмельницькій області, у зв’язку з чим встановлено, що відповідачам незаконно з 01.05.2006 року по 31.08.2009 року було виплачено 6219 грн. 19 коп., які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області неправомірно виплачені кошти у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям в сумі 6219,91 грн.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідачами при подачі документів на отримання державної соціальної допомоги приховано дані про наявність двох транспортних засобів та безпідставно отримано соціальну допомогу як малозабезпеченим сім»ям, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивують тим, що постанова суду першої інстанції винесена при неповному встановленні обставин у справі, невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, апелянти вказують про те, що транспортні засоби на які посилається позивач були ними продані.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі звернень ОСОБА_1 до позивача з березня 2006 року по березень 2009 року і поданих ним декларацій, його сім»ї позивачем було призначено з 01.05.2006 року по 31.10.2006 року щомісячну допомогу по 46,02 грн., з 01.12.2006 року по 31.12.2006 року по 20 грн., з 01.01.2007 року по 31.05.2007 року по 59 грн. 05 коп., з 01.03.2008 року по 31.08.2008 року по 229 грн. 71 коп., з 01.09.2008 року по 28.02.2009 року по 354 грн. 19 коп., з 01.03.2009 року по 31.08.2009 року по 354 грн. 19 коп. Всього виплачено 6219,91 грн.
На запит позивача від 23.06.2009 року з УДАІ в Хмельницькій області отримано відповідь з якої вбачається, що на ОСОБА_1 зареєстровано два транспортні засоби -автомобіль «Форд-Ескорт» та мотоцикл «Ява» (а.с.7,8), однак, згідно поданих ним декларацій про доходи (а.с.13,16,19-20,23,26), вони ним не вказані. На повідомлення позивача про повернення відповідачами виплачених коштів (а.с.4), вони не відреагували.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям», у наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата цієї допомоги може бути припинена у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім»ї більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Відповідно до п.28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року, якщо сім"єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім"і, повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім"ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення, у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані вимоги позивачем були дотримані.
Стосовно посилань апелянта на те, що вказані позивачем транспортні засоби були ними продані, то такі спростовуються відомостями отриманими позивачем з УДАІ УМВС України в Хмельницькій області (а.с. 7-8). Видача ними довіреностей на право керування чи користування належними їм транспортними засобами не спростовує висновків суду першої інстанції про подання позивачу недостовірних даних про свій майновий стан.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року у справі №2а-481/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді :В.М. Багрій
В.В. Ніколін
- Номер: А/875/17541/15
- Опис: про зобов'язання суб'єкта владних повноважень перерахувати та виплатити щорічну одноразову допомогу на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 2а-481/09
- Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Заверуха О.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.09.2015
- Дата етапу: 11.12.2015