Справа № 2а-543 / 09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Назарова М. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними при призначення, виплаті, перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

19.03.09 позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області, в якому послалася, що вона має дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але відповідач здійснював виплати в значно менших розмірах.

Просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області - по відмові в перерахунку, нарахуванні і виплаті їй не донарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - неправомірними та стягнути з відповідача на її користь незаконно не донараховані та не сплачені їй кошти по виплаті зазначеної допомоги за січень-грудень 2007 у сумі 4261 грн. 50 коп., за січень-грудень 2008 року - 4923 грн., а всього 9184 грн. 50 коп.

У судове засідання сторони, представник третьої особи - Головного Управління Державного казначейства у Луганській області - не з»явилися, подавши заяви про слухання справи за їх відсутності.

При цьому: позивачка підтримує свої вимоги;

від відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації -надійшло письмове заперечення на позов, у якому вони позов не визнали та вказують, що розмір оспорюваної допомоги регулюється не лише ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», а й пунктом 3 розділу восьмого «Прикінцеві положення» зазначеного Закону, згідно якого цей розмір визначається щороку Верховною Радою у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсоткам від встановленого рівня прожиткового мінімуму. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.05р. пункт 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" викладено у новій редакції, згідно з якою розмір допомоги сім"ям з дітьми, передбачений статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, аз1 січня 2006 року- 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» знову внесені зміни до ст. 15 та п. 3 розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону. Згідно з зазначеними змінам розмір допомоги по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку у 2008 році дорівнює різниці між 50 відсоткам прожитковоо мінімуму, встановленого для працездатних осіб середньомісячним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, Але не менше 130 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" вніяким чином не звужує змін існуючих прав сімей з дітьми на державну підтримку. Адже з самого початку було передбачено, що ці права реалізуються не тільки статтею 15, а й пунктом 3 розділу 8 «Прикінцевих положень». І, таким чином, ніяким чином не звужуєтья зміст та обсяг існуючих прав сімей з дітьми на державну підтримку. З самого початку було передбачено, що ці права реалізуються не тільки ст. 15, але й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми ", а також іншими законами України. Згідно ст. 95 Конституції України, саме Закон України "Про Державний бюджет України" і виключно цей закон визначає усі видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих видатків. Згідно зі статтею 94 Конституції України закон починає діяти через 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом. Згідно з загальними правовими нормами, "Прикінцеві положення" закону визначають механізм, яким закон вводиться в дію. У п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зазначається механізм, яким вводиться в дію ст. 15 зазначеного Закону.

Дійсно, Конституційний Суд України своїм рішенням від 9.07.07 року визнав неконституційними п. 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". І, таким чином, діючою стала не тільки ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, а й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" цього ж Закону. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року, потрібно керуватися п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року. Тоді розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен складати 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком до 6 років.

Положення ЗК «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» щодо внесення змін до ст. 15 та пункту 8 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» не визнані неконституційними і тому вважаються чинними. Згідно з зазначеними змінами, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого ля працездатних осіб та середньомісячним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень.

Таким чином, вони діяли в межах повноважень, і не могли виплачувати оскаржувану допомогу у розмірі прожиткового мінімуму ні у 2007, ні у 2008 роках.

Крім того, виплата допомоги у зазначеному розмірі призвела б до нецільового використання бюджетних коштів.

Також наполягають на тому, що тому, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася бо повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Рішення Конституційного Суду, на яке посилається позивачка було оприлюднено 27.07.07 року. При цьому позивачка не надано суду поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому просять застосувати цей строк;

Від представника 3-ї особи, яка не заявляє самостійні позовні вимоги, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області -також надійшло письмове заперечення, у якому вони вважають позов як такий, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, а, крім того, виплачена зазначеної допомоги потребує фінансування з Державного бюджету, і виключно законом про Державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків /ч. ст. 95 Конституції України/; ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Оскільки зазначеним законом про державний бюджет на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» зупинено, то відповідач правильно нарахував розмір такої допомоги згідно вищезазначеному Порядку. Дійсно, право у позивачки на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років виникало, але оскільки строк звернення до суду пропущений, то наполягають на застосуванні норм ст. ст. 99 та 100КАСУ.

Оскільки, таким чином, до початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, то 20.05.09 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд /а.с. 3/.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини.

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач.

При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачеві в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено.

У статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

П. 3 Розділу VІІI Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, аз1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом З частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію статті 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв’язку з чим втратили чинність.

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Такими чином, суд погоджується з позивачкою, щодо того, що Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної адміністрації зобов’язано було здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте, не з 01 січня 2007 року, як просить позивачка, а за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Проте, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; а згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач, ставлячи питання про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості за недоотриману в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік за період з 01.01.07 р. до 31.12.07 p., взагалі не ставить питання про поновлення строку свого звернення до суду, не навела поважних причин його пропуску, вказавши лише про те, що дізналася про порушення прав її дитини тільки коли про це стали казати по телебаченню у новинах і відразу після цього звернулася до відповідача з проханням зробити перерахунок, а саме - 06.03.09 року, у чому їй було відмовлено, і з цієї відмови вона дізналася про неправильно нарахування сум та підстави такого розрахунку. За таких обставин суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню, а знаходження на утриманні малолітньої дитини саме по собі не є надзвичайною обставиною, яка б перешкоджала зверненню до суду.

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаними вимогами за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про нарахування та сплату на її користь різниці недоплаченої допомоги за період з 09.07.07 року до 31.12.07 року за пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Що стосується позовних вимог позивача за 2008 рік, суд виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» № 107 від 28 грудня 2007 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Судом встановлено, що саме в такому порядку позивачеві нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосується лише неконституційності положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ніякого відношення до положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року щодо встановлення вказаного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку немає.

За таких обставин, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № б-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними при призначення, виплаті, перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити: з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року - за пропуском строку звернення до суду, з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року - за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.