ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" вересня 2006 р. | Справа № 29/200-06-5157А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
Від прокуратури: Рожкова Ю.О., посв.
Від позивача: Жумбей Л.М., по дов.
Від відповідача: Халяпін О.О., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїлтара”
на постанову господарського суду Одеської області від 10 липня 2006 року
у справі № 29/200-06-5157А
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
до Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїлтара”
про стягнення 8500 грн. штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Одеської області (далі –прокурор) звернувся у місцевий господарський суд в інтересах держави в особі Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі –Управління)з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїлтара” (далі - Товариство) про стягнення 8500 грн. штрафних санкцій.
Рішенням місцевого господарського суду Одеської області від 10.07.2006 р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено в повному обсязі: з Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїлтара” стягнуто 8 500 грн. штрафних санкцій та 85 грн. державного мита з огляду на обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач подав спочатку заяву 24.07.2006 р., а 14.08.2006 р. у відповідності зі ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що рішення прийняте при неповному вивченні матеріалів справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін і прокурора, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як зазначено у позові і вбачається із матеріалів справи, підставою для застосування стягнення з ВАТ „Ізмаїлтара” штрафу у відповідності зі статтею 11 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 р. (з подальшими змінами) і пункту 18.4 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 р. № 2 (в редакції від 13.02.2001 р. № 27) було невиконання Товариством розпорядження Управління № 272-ОД від 20.12.2004 р. про усунення порушення про цінні папери. Із мотивувальної частини постанови Управління від 08 серпня 2005 р. № 589-ОД про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів вбачається, що вказаним розпорядженням № 272-ОД від 20.12.2004р., яким виявлені порушення про цінні папери, Товариство зобов’язано було в термін до 20 січня 2005 р. привести свою діяльність у відповідність з вимогами Положення про порядок інформування громадськості акціонерними товариствами та емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДК ЦПФР) від 03.06.2003 р. № 221, та в термін до 27.01.2005 р. проінформувати Управління (позивача) про виконання цього розпорядження.
За виявлені Управлінням порушення, зазначені ним у вказаному розпорядженні № 272-ОД від 20.12.2004 р., які не були усунені Товариством (відповідачем) в строк до 20.01.2005 р. і ухилення від інформування про його виконання в строк до 27.01.2005 р. постановою № 654-ОД від 01.09.2005 р. уповноважена особа Одеського територіального управління ДК ЦПФР (позивача) застосувала до ВАТ „Ізмаїлтара” санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 8 500 грн., керуючись Законом України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” та нормативно-правовими актами, затвердженими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Як зазначалось вище, розпорядження Управління про усунення порушення Товариством про цінні папери за № 272-ОД, які останнє зобов’язано було усунути до 20.01.2005 р. і проінформувати про це Управління до 27.01.2005 р., прийнято 20 грудня 2004 р. Постанова № 589-ОД про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, яка прийнята Управлінням на підставі вказаного розпорядження № 279-ОД від 20.12.2004 р., була винесена керівником (уповноваженою особою) Управління тільки 08 серпня 2005 р. (а.с. 4), тобто більш ніж через вісім місяців. А відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 р. № 2 (у редакції від 13.02.2001 р. № 27), зареєстрованого у Мінюсті, уповноважена особа при виявленні ознак правопорушення негайно виносить постанову про порушення справи. Уповноважена особа Управління не дотрималась вимог цих Правил, в редакції на день виявлення правопорушення на ринку цінних паперів.
Крім того, пунктом 14.4 розділу 14 названих Правил передбачено, що, якщо розпорядження про усунення порушень виноситься за наслідками розгляду справи про правопорушення (що має місце в даному випадку), то воно виноситься одночасно з постановою про накладення санкцій за порушення вимог законодавства про цінні папери.
Незважаючи на такі вимоги вказаних Правил, які є нормативно-правовим актом ДК ЦПФР і є обов’язкові для виконання Одеським територіальним управлінням ДК ЦПФР, останнє такі вимоги Правил також не виконало, прийнявши постанову № 654-ОД від 01 вересня 2005 р. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (а.с. 13), якою до Товариства (юридичну особу) застосований штраф у розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті складає 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.
Ця штрафна санкція є адміністративно-господарською санкцією, до якої застосовуються положення Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 250 названого Кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. В даному випадку Законом України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” в редакції на день застосування санкцій до відповідача іншого передбачено не було.
Як було зазначено вище розпорядженням № 272-ОД порушення Товариством законодавства про цінні папери було виявлено Управлінням 20 грудня 2004 р., яке Товариство зобов’язане було усунути до 20 січня 2005 р. і проінформувати Управління в термін 27.01.2005 р.
Позовна заява про стягнення з відповідача (Товариства) штрафу подана, як вбачається із реєстрації канцелярії господарського суду Одеської області, 31 травня 2006 р., тобто після спливу строку, встановлено статтею 250 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
При таких обставинах оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи і чинному законодавству.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207,
пунктом 6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення”
Кодексу адміністративного судочинства України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїлтара” задовольнити.
Постанову господарського суду Одеської області від 10 липня 2006р. по справі № 29/200-06-5157А скасувати.
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у місячний термін з дня складення постанови у повному обсязі, тобто з 29 вересня 2006 року, у порядку, передбаченому названим Кодексом.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов