ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
13.09.06 Справа № 1/579-15/173
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Мельник Г.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Львіворгрес», м. Львів, вих. №213/2066 від 04.08.2006 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2006 року
у справі № 1/579-15/173а, суддя Костів Т.С.
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львіворгрес», м. Львів
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика», м. Львів
про спонукання до вчинення дій
за участю представників:
від позивача – Асташкін А.В.–представник;
від відповідача –не з’явились.
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід колегії суддів не поступало, від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2005 року у справі № 1/579-15/173, суддя Костів Т.С., у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Львіворгрес»до Відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика»про спонукання до вчинення дій відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами намір відчуження відповідачем нежитлового приміщення, що знаходиться у м. Львові по вул. Буйка, 2 і що таке відчуження проводитиметься із порушенням законодавства України чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство «Львіворгрес» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення місцевого господарського суду від 25.07.2006 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Свої доводи скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема покликається на ту обставину, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та належним чином не оцінено подані докази. Крім того, судом прийнято рішення за відсутності представників сторін в судовому засіданні, чим позбавлено позивача права надати суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення справи та обгрунтувати свої позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати, позов задоволити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 року у справі № 1/579-15/173а відповідача зобов’язано подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, участь представників сторін в судовому засіданні визнано на власний розсуд.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).
За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про доцільність розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, вислухавши думку представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
1 червня 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Львіворгрес», як акціонер відповідача, якому належить 22,82% іменних акцій, звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика»про заборону до проведення чергових зборів акціонерів здійснювати дії щодо відчуження у будь-який спосіб належного відповідачу нерухомого майна у м. Львові по вул. проф.Буйка,2 та зобов’язання надати належним чином завірену копію «Положення про правління товариства».
Підставою для звернення з даним позовом до суду, з пояснень представника позивача, слугувало порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів як окремих акціонерів так і товариства в цілому.
Як на підставу своїх вимог скаржник покликається на ту обставину, що рішенням Кам’янка-Бузького районного суду від 19.05.2006 року по справі № 2/116/06 встановлено факт укладення відповідачем із порушенням законодавства договору купівлі-продажу бази ПУСТ, будівлі учбових майстерень, трансформаторної підстанції за ціною 183 881 грн., у зв’язку з чим зазначений договір визнано недійсним. Крім того, згідно рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2006 року у справі № 1/1-22/2 рішення загальних зборів акціонерів відповідача, оформлені протоколом від 06.12.2005 року визнано недійсними у зв’язку із допущеними порушеннями у процесі проведення таких зборів.
Однак, місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до вимог до ст. 25 Закону України «Про власність», об’єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.
У відповідності до вимог ст. 30 даного Закону, колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об’єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з’їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи. Окремий акціонер не визнається власником майна акціонерного товариства.
За таких обставин, відповідач вправі самостійно володіти, користуватись і розпоряджатись об’єктами власності, які йому належать - на власний розсуд.
Крім того, позивачем ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не подано доказів того, що відповідачем проводяться будь-які протиправні дії щодо відчуження майна, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. проф. Буйка, 2.
Що стосується заявлених позовних вимог щодо зобов’язання відповідача надати позивачу належним чином завірену копію «Положення про правління товариства», то і в цій частині місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
У відповідності до вимог ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу статуту Відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» (п. 4.4.5.) акціонери мають право отримувати необхідну інформацію про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансову діяльність, протоколи зборів.
В матеріалах відсутні докази того, що позивачем робились будь-які спроби на отримання тієї інформації, яка у встановленому законом порядку повинна бути надана позивачу як акціонеру.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, згідно ч.2 статті 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Аналіз наявних у справі матеріалів дає колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду підстави дійти висновку про те, що такі документи не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не доведено, яке саме право порушено відповідачем, а тому Господарським судом Львівської області правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник покликається на ту обставину, що місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення за відсутності представників сторін, чим порушено право позивача на подання додаткових доказів. Однак, суду апеляційної інстанції позивачем не подано інших доказів ніж ті, що наявні в матеріалах справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст. 4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об’єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2006 року у справі № 1/579-15/173 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
2. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мельник Г.І.