ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2006 р. Справа № 52/157-06 (н.р. 40/267-05)
вх. № 4378/4-52 (н.р. 7039/4-40)
Суддя господарського суду Білоусова Я.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Крячко О.В. за дорученням №122 від 05.05.2006 року; відповідача - Коробка Ю.О. за дорученням б/н від 12.01.2006 року;
розглянувши справу за позовом Дергачівського державного моторобудівного заводу", м. Дергачі
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дергачівському районі Харківської області, м. Дергачі
про стягнення 7589,99 грн та зміни умов договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов”язання відповідача виконати дії щодо переукладання договору оренди на новий строк, зобов”язання відповідача додати до знов укладеного договору умову про страхування майна на користь позивача, зобов”язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду щодо подальшого відшкодування амортизаційних відрахувань по договору, зобов”язання відповідача належним чином узгодити суму орендної плати з Міністерством промислової політики України та Фондом державного майна України, стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7589грн., у тому числі амортизаційні відрахування в сумі 6190,22грн., донарахування по інфляції 1097,42грн., плата за користування грошовими коштами 3% річних -302,35грн.
У ході судового розгляду, 04.08.2005 року (вх.№58172), позивачем були змінені позовні вимоги. У відповідності до заявлених уточнень просить визнати договори оренди №1 від 11.03.2002 року та №2 від 26.07.2002 року розірваними, зобов”язати відповідача згідно ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, повернути Позивачу об”єкт оренди на умовах визначених у договорі, вважати відкликаними вимоги п.п.2-5 позовної заяви, збільшити суму позову з урахуванням червня - липня 2005 року до 7761,88грн., у тому числі амортизаційні відрахування в сумі 6315,99грн., донарахування по інфляції 1125,91грн., плата за користування грошовими коштами 3% річних -319,98грн.
У судовому засіданні 01.06.2006 року оголошувалася перерва до 08.06.2006 року об 15-10.
Відповідач судовому засіданні, та у наданому відзиві, проти позовних вимог заперечує, зокрема, посилається на невідповідність площі визначеної договором та переданої за актом приймання-передачі, посилається на відсутність у договорі зобов”язання щодо порядку відшкодування та розміру амортизаційних відрахувань, зазначає про відсутність підстав для розірвання договору.
Суд вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності встановив.
11.03.2002 року, Дергачівським державним моторобудівним заводом (орендодавець) та відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (орендар) був підписаний договір оренди №1. Відповідно до п.1.1. предметом договору являються нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі загальною площею 300кв.м., розташовані за адресою : м. Дергачі, вул. Залізнична, 31. Строк дії договору, у відповідності до пункту 10.1. – 3 роки, до 11.03.2005 року. Актів приймання-передачі майна, відповідно до п. 2.1. договору сторонами підписано не було.
Листом №14/4-3-2-1034 від 14.05.2002 року Міністерство промислової політики України, яке являється органом управління майном позивача, надало дозвіл на передачу в оренду відповідачу нежитлового приміщення площею 300кв.м. в адміністративно-побутовому корпусі терміном до 3-х років за умови погодження РВ ФДМУ. Листом також визначено обов”язок позивача передбачити відшкодування витрат на утримання орендованих площ та обов”язкове перерахування амортизаційних відрахувань на адресу орендодавця.
Листом №06-3463 від 28.05.2002 року, РВ ФДМ України по Харківській області повідомило позивача про необхідність надання ряду документів для отримання дозволу виступити орендодавцем нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства.
26.07.2002 року, Дергачівським державним моторобудівним заводом (орендодавець) та відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (орендар) був підписаний договір оренди №2. Відповідно до п.1.1. предметом договору являються нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі загальною площею 119,7кв.м., розташовані за адресою : м. Дергачі, вул. Залізнична,31. Строк дії договору, у відповідності до пункту 10.1. – 10 років. Актами приймання передачі від 26.07.2002 року нежитлові приміщення загальною площею 149,9кв.м., що не відповідає пункту 1.1. договору оренди №2, були передані відповідачу.
У відповідності до положень статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції яка діяла на момент підписання договорів оренди, орендодавцями майна, що є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Підприємства можуть бути орендодавцями державного нерухомого майна площею до 200кв.м., а з дозволу Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200кв.м.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що на момент підписання договору оренди №1 від 11.03.2002 року, площа передаваємого в оренду майна по якому становила 300кв.м., позивач не мав дозволу ні органу управління майном, який був отриманий лише у травні 2002 року, ні дозволу РВ ФДМУ по Харківській області, який виходячи з матеріалів справи не був отриманий взагалі. Таким чином суд вважає, договір оренди №1 від 11.03.2002 року, який просить розірвати позивач, неукладеним, а за таких умов провадження по справі щодо визнання його розірваним, таким, що підлягає припиненню на підставі п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до положень статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції яка діяла на момент підписання договорів оренди, серед істотних умов договору визначено страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Частиною 1 статті 12 цього Закону визначений момент укладення договору оренди – момент досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Оскільки сторонами при підписанні договору оренди від 26.07.2002 року, не було визначено обов”язку страхування орендарем взятого ним в оренду майна, як істотної умови договору, суд вважає договір оренди майна №2 підписаний сторонами 26.07.2002 року, неукладеним. А провадження по справі щодо визнання його розірваним таким, що підлягає припиненню на підставі п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7761,88грн. у тому числі амортизаційних відрахувань в сумі 6315,99грн., донарахувань по інфляції 1125,91грн., плата за користування грошовими коштами 3% річних -319,98грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до статті 151 Цивільного кодексу УРСР, в редакції 1963 року, який діяв на момент підписання договору, в силу зобов”язань одна сторона (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) відповідну дію, як-то:передати майно, виконати роботу, сплатити кошти..., а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов”язанням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана здійснити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо)..., а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Виходячи з матеріалів справи та встановлення судом факту неукладеності договорів оренди №№1,2 у позивача відсутне право вимагати від боржника виконання будь-яких його обов”язків передбачених договором, оскільки зобов”язання на яке посилається позивач як на підставу заявленого позову не виникло.
Зважаючи на наведене суд вважає заявлені позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 7761,88грн., необгрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та такими, що задоволенню не підлягають.
Виходячи з наведеного та встановленого судом факту неукладеності договору позовна вимога щодо зобов”язання відповідача згідно ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, повернути Позивачу об”єкт оренди на умовах визначених у договорі задоволенню не підлягає, оскільки частина 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, регулює відносини орендаря та орендодавця у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження і не може бути застосована у даному випадку, щодо повернення позивачу об”єкту оренди на умовах визначених у договорі.
Зважаючи на відмову позивача від позову в частині зобов”язання відповідача виконати дії щодо переукладання договору оренди новий строк, зобов”язання відповідача додати до знов укладеного договору умову про страхування майна на користь позивача, зобов”язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду щодо подальшого відшкодування амортизаційних відрахувань по договору, зобов”язання відповідача належним чином узгодити суму орендної плати з Міністерством промислової політики України та Фондом державного майна України позовні вимоги враховуючи клопотання позивача підлягають припиненню на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на наведене керуючись статтями 6,8,19,124,129 Конституції України, статтями 1,4,12,28,33,43,44,49, п.п.1-1, 4 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову в частині, зобов”язання відповідача згідно ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, повернути позивачу об”єкт оренди на умовах визначених у договорі, відмовити.
У задоволенні позову в частині, стягнення заборгованості у розмірі 7761,88грн. у тому числі амортизаційні відрахування в сумі 6315,99грн., донарахування по інфляції 1125,91грн., плата за користування грошовими коштами 3% річних -319,98грн., відмовити.
В іншій частині позову провадження по справі припинити.
Суддя Білоусова Я.О.
Повний текст рішення підписаний 13.06.2006 року.