1-кс/134/484/2024

Справа № 134/323/24

УХВАЛА

про арешт майна

14 жовтня 2024 року                                        Крижопільський районний суд

                                                               Вінницької області

       Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1

       з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

       розглянувши клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024020190000041 від 17.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

       Слідча СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про арешт майна.

Вказала, що 17.02.2024 до ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області поступив рапорт від оперуповноважені міграційної поліції ГУНП у Вінницькій області про те, що група невстановлених осіб, в умовах воєнного стану, вчиняють протиправні дії щодо незаконного переправлення громадян України чоловічої статі відносно яких діє заборона виїзду за кордон у зв`язку із обмеженням, через Державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску в ПМР в районі с. Студена Тульчинського району.

17.02.2024 за даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020190000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч.3 КК України.

В ході досудового розслідування, 13.10.2024 надійшло повідомлення від прикордонників Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_4 , про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , мали намір незаконно перетнути Державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску в ПМР.

З метою своєчасного виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, 13.10.2024 було проведено огляд місця події на території Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_4 , в ході якого ОСОБА_5 добровільно видав власний мобільний телефон марки Айфон 14 Pro Max чорного кольору в чорному чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім – картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_4 , ОСОБА_6 добровільно видав власний мобільний телефон марки Айфон ХS Max білого кольору IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , із сім – картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_7 , а також водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель проїзд Велозаводський,45, м. Харків добровільно видав мобільний телефон марки Айфон XR в прозорому чохлі з IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_10 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_3 добровільно видала мобільний телефон марки Samsung Galaxy M 14 зеленого кольору в прозорому чохлі з IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора Водафон НОМЕР_13 та Лайфселл НОМЕР_14 , які поміщено до спеціального пакету Національна поліція України WAR 1962186.

Необхідність арешту на вище вказаного майна, обґрунтована тим, що відповідно до ст. 98 КПК України, вказані вище предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні, та вони можуть бути реалізовані, знищені, або в інший спосіб знищено ідентифікаційні ознаки, кожного предмета, а тому є необхідність забезпечити цілісність вказаного майна та недопущення інших незаконних дій стосовно них, вжити заходів щодо забезпечення їхньої схоронності через арешт та збереження речових доказів.

В судове засідання слідча не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала.

Власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про розгляд клопотання не повідомлялись, оскільки суду не відоме їх місце перебування.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з наступних підстав.

         Клопотання про арешт майна, подане слідчою СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.

         Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

           Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

         Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

           Відповідно до ч.10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

       Слідчою Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, а також збереження речових доказів.

           Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. 

         Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

           При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України; розмір можливої конфіскації майна та розмір можливого цивільного позову про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

         З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.

         Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

         Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

           Приймаючи до уваги, що вище зазначені речі є предметом злочину, можуть бути фізично вилученими, тому необхідно вжити заходів збереження, з метою усунення реальної загрози втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

         Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

         Приймаючи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження, знищення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а подальше використання вказаного майна містить зазначені ризики, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначені вище речі - є предметом скоєного кримінального правопорушення, має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою проведення необхідних слідчих дій, а також з метою збереження речового доказу, приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вище зазначене майно.

       Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

       Накласти арешт на мобільний телефон марки Айфон 14 Pro Max чорного кольору в чорному чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім – картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_4 та після проведення слідчих дій передати на зберігання власнику ОСОБА_5 , на мобільний телефон марки Айфон ХS Max білого кольору IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , із сім – картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_7 та після проведення слідчих дій передати на зберігання власнику ОСОБА_6 , на мобільний телефон марки Айфон XR в прозорому чохлі з IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_10 після проведення слідчих дій передати на зберігання власнику ОСОБА_10 , на мобільний телефон марки Samsung Galaxy M 14 зеленого кольору в прозорому чохлі з IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора Водафон НОМЕР_13 та Лайфселл НОМЕР_14 після проведення слідчих дій передати на зберігання власнику ОСОБА_8 .

       Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

       Слідчий суддя