№33-34/07
ПОСТАНОВА
іменем України
26 лютого 2007 року голова апеляційного суду Львівської області Государський В.Ф., розглянувши скаргу ОСОБА_1на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року, -
встановив:
цією постановою ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та оштрафовано на 68 грн. в дохід держави.
ОСОБА_1. в скарзі покликається на те, що при розгляді справи судом не допитано свідків та осіб, причетних до ДТП, що свідчить про допущену неповноту та однобічність розгляду справи, оскільки даних протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП є явно недостатньо для вирішення питання винуватості або невинуватості особи у вчиненні правопорушення.
Зазначає, що судом не повно з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не зазначено мотивів з яких відкинуто докази надані ним, а саме пояснення, в яких він висловлював незгоду зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та обгрунтував відсутність у його діях складу правопорушення, висновок спеціаліста з дослідження обставин та механізму ДТП від 19 січня 2007 року.
Просить постанову судді районного суду скасувати, а провадження по даній справі закрити в зв'язку з відсутністю його вини в скоєнні ДТП.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи скарги ОСОБА_1., вважаю, що така задоволенню не підлягає.
З матеріалів адміністративної справи №3-721/07 вбачається, що ОСОБА_1. 30 грудня 2006 року біля 17 год. 40 хв. на 550 км+900 м автодороги Київ-Чоп в с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, керуючи автомобілем ВАЗ 21093, р/н НОМЕР_1, при виникненні небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем марки ВАЗ 2107, р/н ВС 16-02 AT, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину у скоєнні ДТП не визнав, ствердив факт вчинення ДТП саме з вини водія автомобіля марки ВАЗ 2107, пославшись при цьому на висновок спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області №57 від 19 січня 2007 року.
Однак, вина ОСОБА_1. стверджена матеріалами справи.
Так, згідно письмових пояснень водія автомобіля марки ВАЗ 2107 ОСОБА_2., на трасі Київ-Чоп при повороті в с. Зубра 30 грудня 2006 року він рухався з Городоцької траси в напрямку Чопа, заїхавши в с. Зубра за 150 м до повороту, включив лівий поворот і почав робити маневр. На зустрічній смузі транспортних засобів не було, також його ніхто не обганяв. На зустрічній смузі відчув удар в ліве переднє колесо, зупинившись, побачив транспортний засіб "Форд". Вийшовши з машини, відчув удар в задню праву частину своєї машини (а.с. 3).
Крім цього, пояснення ОСОБА_2. стверджені схемою пригоди (а.с. 2), яку ОСОБА_1. визнав, підписавшись в ній, та не оскаржив у встановленому порядку.
Також суд вірно не взяв до уваги висновок спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області №57 від 19 січня 2007 року, оскільки він був зроблений за заявою ОСОБА_1. та при вихідних даних, заданих в заяві самим ОСОБА_1.
Отже, при таких обставинах, суд прийняв підставне рішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП України,-
постановив:
постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року відносно ОСОБА_1залишити без зміни, а його скаргу -без задоволення.