КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА

                                                                                                                                                                                         3-1032-11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 року                                                                                                                            м. Донецьк                                                                                                                           

Суддя Кіровського районного суду м. Донецька Подолянчук І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Верхнє Опочки Советського району Курської області, працюючого: ФОП, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2011 року посадовою особою Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області була проведена перевірка додержання вимог законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на підставі законодавства має право приймати та звільняти працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією з сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги чинного трудового законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме: Правила внутрішнього трудового розпорядку –це локальний документ, що забезпечує правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку, який передбачає систему трудових правовідносин, що складаються в трудовому колективі в процесі праці та які сприяють здійсненню прав та виконанню обов’язків усіма його учасниками. Так, при проведенні перевірки встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 не розроблені правила внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про порушення вимог ст. 142 КЗпП України. В порушення вимог п. 2.5 Інструкції про  порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58, наказу Міністерства статистики України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинного обліку особистого складу»на звільнених робітників не заведені особові картки за формою П-2. Посадові інструкції у ФОП ОСОБА_1 відсутні, що свідчить про порушення вимог наказу Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336, ст. 29 КЗпП України. При вивченні питання виплати заробітної плати та додержання вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», встановлено, що заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів –представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У ФОП ОСОБА_1 не ведуться відомості нарахування та виплати заробітної плати, що свідчить про порушення вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці». Так, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Також, перевіркою встановлено, що табелі обліку використання робочого часу у ФОП ОСОБА_1 відсутні, що свідчить про порушення ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про працю». Так, зазначеними вимогами передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи у встановленому порядку. Також, встановлено, що компенсація за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні також не нарахована та не сплачена, що свідчить про порушення вимог ст. 83 КЗпП України, таким чином, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КпАП України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, судом були здійсненні заходи у встановленому законом порядку про його повідомлення про час та місце слухання справи. Правопорушник не надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутністю правопорушника на підставі даних, які були надані Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 41 КпАП України, визнається Порушення  встановлених  термінів  виплати пенсій, стипендій, заробітної плати,  виплата їх не в повному обсязі,  а  також  інші порушення вимог законодавства про працю.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджена даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, актом перевірки.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у  діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, та про доведеність його вини.  

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини правопорушника і дані про його особу, визнаю необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень призначення йому адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 41 ч. 1, 280, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  -

П О С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41  КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в Апеляційному суді Донецької області протягом  10 днів з дня винесення постанови, а також опротестована прокурором протягом 10 днів з дня винесення постанови.

             Суддя: