Справа № 0907/1-385/2011 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року         Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі головуючої-судді:                              Ковалюк І.П.

                          секретаря:                              Черкес У.О.

         з участю прокурора:                              Федорук Ю.В.

                    захисника:                              ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу  щодо  обвинувачення

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженець уродженця та жителя АДРЕСА_1,  освіта неповна середня, навчається в ІФППЛ на 2-му курсі,  українець, громадянин України, раніше не судимий

          за ст.185 ч.1 КК України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна.

          Злочини  вчинено при наступних обставинах.

          13.10.2010р. близько 14.30 год  ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні коридору гуртожитку, що по вул.Левицького 35а в м.Івано-Франківську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки “Соні Еріксон К550І” який належить ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на суму 550 грн.

          В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому,  ствердив все вищевикладене, просив суворо не карати. Суду пояснив, що телефон, який  він викрадав він мав намір повернути потерпілій, але хотів деякий час ним покористуватися.

          Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи, які  ніким  не оспорюються, приходить  до висновку, що  вина ОСОБА_3 у скоєнні  злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.185 ч.1 КК України,  як таємне викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяних збитків. Характеризуючи особу підсудного, суд враховує те, що на момент вчинення та винесення вироку підсудний являється неповнолітнім, на обліку в дитячій кімнаті  не перебував, по місцю навчання позитивно характеризується,  раніше  не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставин, що  обтяжують  покарання  суд  не  знаходить.  

Суд вважає, що  покарання  підсудному  слід призначити в межах санкції ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного,  цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

На підставі наведеного,  керуючись ст. ст  323, 324 КПК  України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, та призначити покарання  -  штраф в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят)  гривень.

Міру запобіжного  заходу  засудженому ОСОБА_3 залишити  попередню - підписку про невиїзд  до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ — вважати повернутим (а.с.35).

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

          Суддя:                                                                                           Ковалюк І.П.