Справа № 2-0117-156/11
РІШЕННЯ
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді: Асанова Е.Н., при секретарі: Петриченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, треті особи: – Сакська міська рада АР Крим, КРП «БРТІ м. Євпаторії», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві власності належить 3/7 частки жилого будинку АДРЕСА_1. Відповідачу на праві власності належить 4/7 частки вказаного будинку.
Оскільки згоди між учасниками спільній часткової власності про умови, спосіб поділу загального майна та порядку користування земельною ділянкою не має, позивачка вимушена звернутися до суду.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд виділити їй в натурі 3/7 частки спірного будинку з господарчими спорудами та встановити між власниками порядок користування земельною ділянкою, на якому розташованій спірний будинок з врахуванням їх ідеальних часток у спірному майні. Позивачка також просить суд припинити право спільної часткової власності на спірне нерухоме майно та встановити порядок користування земельною ділянкою за зазначеною адресою.
У судове засідання сторони та треті особи не з’явилися, представник позивача та відповідач подали письмові заяви про розгляд справи в їх відсутності. В заявах також просили вирішити спір на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи. Треті особи про причини неявки суд не повідомили.
Згідно положень ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення осіб, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно частини 3 статті 358 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 07.11.2009 р., який посвідчено Макарович-Рехлицькою С.П., нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори,, є власником 3/7 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд за адресою: будинок АДРЕСА_1. Загальна площа цього будинку становить 95,7 кв.м., житлова 45,7 кв.м. (а.с.7).
На підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2001 р., посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Сакського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 є власником 4/7 частки вказаного спірного будинку з відповідною часткою надвірних будівель.
Крім того, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.04.2003 р., ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,477 га., що розташована за зазначеною адресою
Відповідно до статті 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно з частиною 1 статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частина 2 статті 367 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі поділу спільного майна між співвласниками, право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 7 від 04.10.1991 року « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 55, 18.06.2007р., передбачено, що об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок, однак її права у встановленому законом порядку не оформлені, державній акт про право власності або право користування зазначеною земельною ділянкою не отримано.
Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, . земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Частина 1 статті 125 Земельного кодексу України, передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Таким документом, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України є Державний акт, форма якого затверджується КМУ.
Частини 1 та 2 статті 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Підстави набуття права власності та права користування земельною ділянкою громадян передбачені статтями .81, 93, 116 Земельного кодексу України.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження — будівлі та споруди.
Аналогічне положення містить і стаття 377 Цивільного кодексу України, яка закріплює принцип «земля слідує долі розташованої на ній будівлі».
Статтями 13,14,41,55 Конституції України гарантовано державний захист майнових прав громадян і не обмежено можливість такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства, сама по собі відсутність у особи документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не може бути підставою для відмови особі у судовому захисті таких прав.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
На підставі ухвали суду від 23.06.2010 року у справі були проведені судові будівельно–технічні експертизи за № 2542 та №2543.
З урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає за необхідне припинити право спільної часткової власності між сторонами по справі, шляхом виділу у власність позивачу на 3/7 частки (що відповідає 32/100 частки) відповідно до додатку №1 до висновку експерта № 2542 від 23.12.2010 року, наступні приміщення та споруди:
- частину житловому будинку літер «А» площею 15,9 кв.м. а саме: приміщення №3 площею 8,0 кв.м., приміщення №4 площею 7,9 кв.м.
- частину прибудови літер «а» (приміщення №5 площею 7,8кв.м);
- літер «а1» тамбур;
- літер «Б» сарай;
- літер «В» літня кухня;
- літер «У» убиральню.
Загальна вартість приміщень та споруд, яка виділяється позивачу відповідно до висновку експерта складає 64637 гривень, що на 23593 гривень менше належної йому частці у спільному майні, та відповідає 32/100 частки у будівлях домоволодіння.
Відповідачу на 4/7 частки (що відповідає 68/100 частки) необхідно виділити у власність наступні приміщення та споруди:
- частину житловому будинку літер «А» площею 20,3 кв.м. а саме: приміщення №2; частину прибудови літер «а» (приміщення №1 площею 9,5 кв.м);
- літер «А1» прибудова;
- літер «а2» тамбур;
- літер «Д» сарай;
- літер «Д1» літня кухня;
- літер «Г» гараж;
- літер «Ж» сарай;
- літер «З» сарай»;
- літер «У1» убиральню.
Загальна вартість приміщень та споруд, яка виділяється відповідачу, складає 135303 гривень, що на 23593 гривень більше належної йому частки, та відповідає 68/100 частки у будівлях домоволодіння.
Визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2543, з врахуванням Державного акту на ім’я відповідачки та необхідністю виділення їй у користування додаткових 30 кв.м. під будівлями літер «Ж» та літер «З» та обслуговування, а саме:
- виділити у користування позивачу земельну ділянку, площею 492 кв.м., що на 64 кв.м. більш належної їй ідеальної частки.
- виділити у користування відповідачу земельну ділянку площею 507 кв.м. (477 кв.м згідно Державного акту+30 кв.м), що на 64 кв.м. , менше належної їй ідеальної частки.
Враховуючі наведене, на підставі статей 79, 81, 92, 116, 120, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, статей 355-358, 361, 364, 376, Цивільного Кодексу України керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 60, 61, 169,197,212 -215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до додатків №1 та№2 до висновку судового експерта КНДІСЕ № 2542 від 23.12.2010 року , наступні приміщення та надвірні будівлі:
наступні приміщення та споруди:
- частину житловому будинку літер «А» площею 15,9 кв.м. а саме: приміщення №3 площею 8,0 кв.м., приміщення №4 площею 7,9 кв.м.
- частину прибудови літер «а» (приміщення №5 площею 7,8кв.м);
- літер «а1» тамбур;
- літер «Б» сарай;
- літер «В» літня кухня;
- літер «У» убиральню.
Загальна вартість приміщень та споруд, яка виділяється ОСОБА_1 відповідно до висновку експерта складає 64637 гривень, що на 23593 гривень менше належної йому частці у спільному майні, та відповідає 32/100 частки у будівлях домоволодіння в цілому.
Виділити ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до додатків №1 та№2 до висновку судового експерта КНДІСЕ № 2542 від 23.12.2010 року, наступні приміщення та надвірні будівлі:
- частину житловому будинку літер «А» площею 20,3 кв.м. а саме: приміщення №2; частину прибудови літер «а» (приміщення №1 площею 9,5 кв.м);
- літер «А1» прибудова;
- літер «а2» тамбур;
- літер «Д» сарай;
- літер «Д1» літня кухня;
- літер «Г» гараж;
- літер «Ж» сарай;
- літер «З» сарай»;
- літер «У1» убиральню.
Загальна вартість приміщень та споруд, яка виділяється ОСОБА_2, складає 135303 гривень, що на 23593 гривень більше належної йому частки, та відповідає 68/100 частки у будівлях домоволодіння в цілому.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на виділені приміщення та споруди, припинивши за ними право спільної часткової власності сторін на житловий будинок АДРЕСА_1. Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до додатку №1 до висновку судового експерта КНДІСЕ № 2543 від 23.12.2010 року виділивши:
- ОСОБА_1 у користування земельну ділянку, площею 492 кв.м., що на 64 кв.м. більше належної їй ідеальної частки, включаючи площу під будівлями, закресленими на додатку № 1 до висновку експерта №2543 жовтим кольором;
- ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 507 кв.м., що на 64 кв.м., менше належної їй ідеальної частки, включаючи площу під будівлями закреслену у додатку № 2 до висновку експерта №2543 синім кольором.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід Держави 304 гривни судового збору та 8 гривень 40 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід Держави 1156 гривень судового збору та 81 гривню 60 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Асанов Е. Н.